5 червня в день чергового обміну військовополоненими омбудсман Дмитро Лубінець провів першу робочу зустріч із новою уповноваженою з прав людини Росії Яною Лантратовою. Переговори тривали понад три години. Один із результатів, який Лубінець назвав ключовим: Лантратова погодилась невідкладно розпочати моніторингові візити в місця утримання, де, за даними України, найгірша ситуація.
Що насправді стоїть за словом «моніторинг»
Росія утримує українців у понад 300 місцях — включно з окупованими територіями та Білоруссю. Для порівняння: Україна має п'ять таборів і п'ять тимчасових місць утримання, до яких є доступ МКЧХ, ООН та інших організацій. До жодного з російських об'єктів систематичного доступу досі немає. Коли МКЧХ все ж отримує дозвіл — це переважно «показові» об'єкти, а не ті, звідки надходять свідчення про знущання.
«Ми ніколи не відправляємо росіян відвідувати російські місця утримання. Ми ніколи не відправляємо українців відвідувати українські»
Представник МКЧХ про принцип нейтральності моніторингу
За даними моніторингової місії ООН, 96% звільнених українських військовополонених повідомили про катування або жорстоке поводження. Незалежна місія експертів ОБСЄ у звіті 2025 року констатувала: катування є поширеною та систематичною практикою, яка толерується або координується на рівні російської держави.
Що змінила зміна омбудсмана
Лантратова замінила Тетяну Москалькову, яка обіймала посаду з 2016 року. Лубінець заявив, що сторони вирішили «почати з чистого аркуша». Серед домовленостей — верифікація всіх списків полонених і цивільних заручників із 2014 і 2022 років, розширення передачі листів і посилок, робота над возз'єднанням сімей та встановленням долі зниклих безвісти.
Вже того ж дня як практичний результат зустрічі в Україну повернули п'ятьох громадян — серед них 74-річна жінка, депортована з Маріуполя.
Чого не вистачає домовленостям
Жодна з оголошених домовленостей не містить механізму верифікації самих зобов'язань: ні дедлайнів для перших візитів, ні незалежного органу, який фіксуватиме виконання, ні наслідків у разі зриву. МКЧХ від початку повномасштабного вторгнення веде «діалог з Москвою», проте рівень доступу до місць утримання так і не став системним.
- Верифікація списків — домовились, але без терміну завершення
- Моніторингові візити — «невідкладно», без графіка та незалежних спостерігачів
- Листування полонених — розширять, але зараз воно відбувається лише з окремих об'єктів
Лантратова — нова особа на посаді, але інституція, яку вона очолює, підпорядкована Держдумі й не є незалежною правозахисною структурою за жодним міжнародним стандартом. Питання не в тому, чи є добра воля нового омбудсмана, а в тому, чи є у неї важелі впливу на ФСІН та військову розвідку, які фактично контролюють місця утримання.
Якщо протягом двох місяців жодного моніторингового візиту в об'єкти з найгіршими умовами так і не відбудеться — це буде не дипломатична невдача, а індикатор того, що «чистий аркуш» залишився порожнім.
