Вночі 17 травня Сили оборони України завдали одного з найбільших ударів по Москві та Московській області за всю війну. Понад 120 безпілотників атакували столицю Росії — попри три ешелони ППО, які теоретично мали зупинити навіть крилаті ракети з ядерними боєголовками.
Чому «немислиме» стало можливим
Іван Киричевський — військовослужбовець 413-го полку Сил безпілотних систем «Рейд», який брав участь в атаці, — обережний у формулюваннях. За його словами, стверджувати, що росіяни були заскочені зненацька, — не доводиться.
«Відбулося щось немислиме для всього світу, бо протиповітряна оборона московського регіону в теорії мала б відбивати масовані атаки крилатих ракет з ядерними бойовими частинами з натівських бомбардувальників, а тут із нею щось трапилося, і вона не відбила атаку з комбінацією різних засобів».
Іван Киричевський, 413-й полк СБС «Рейд» — Espreso
За його словами, перед нальотом на Москву Сили оборони провели системну роботу з різних напрямків — зокрема фактичне знищення елементів російської системи ППО. Полк «Рейд» був серед підрозділів, що брали у цьому участь.
Це підтверджують і дані Міноборони: лише за квітень Сили оборони уразили щонайменше 25 ворожих систем ППО та РЛС. ISW фіксував, що Росія визнала критичний дефіцит зенітних ракет після серії українських ударів, а військові РФ скаржилися на перевантаження ППО.
Що таке RS-1 «Барс» і чому Берлін у цьому рівнянні
Генеральний штаб ЗСУ підтвердив: для ударів по Московській області використовувалися українські розробки — RS-1 «Барс», FP-1 «Firepoint» та БАРС-СМ «GLADIATOR».
«Барс» — гібрид крилатої ракети та реактивного безпілотника. Запускається з контейнера пороховим зарядом, потім розкриває крила й іде маршрутом. Дальність — до 800 км, бойова частина — близько 50 кг. Ключова перевага: здатність змінювати траєкторію польоту в режимі реального часу, що ускладнює перехоплення класичними засобами ППО. Розробник не розкривається, але фінансування частково здійснила Німеччина.
Киричевський зазначив, що до атаки про «Барс» були відомі лише загальні характеристики — 17 травня зброя вперше пройшла бойове випробування над найбільш захищеним повітряним простором у Росії.
Що знищено і чому це має значення для ВПК
Серед уражених об'єктів — завод «Ангстрем» у Зеленограді: підприємство виробляє мікросхеми та напівпровідники для високоточної зброї РФ, перебуває під санкціями США. У 2016 році його особисто відвідував тодішній прем'єр Медведєв, називаючи «гордістю російської електроніки». Після удару на підприємстві спалахнула пожежа.
- Насосна станція «Сонячногірська» — частина нафтопровідної інфраструктури московського регіону
- Московський нафтопереробний завод — пожежа, видима з різних районів столиці
- Командні пункти та вузли управління безпілотниками
- Аеродром «Бельбек» у Криму — окрема операція СБУ в рамках тієї ж ночі
Військовий аналітик Павло Нарожний зазначив, що удар по «Ангстрему» є серйознішим з військової точки зору, ніж удар по НПЗ: мікросхеми з Зеленограда йдуть безпосередньо у виробництво ракет.
Дефіцит, який не компенсується швидко
Киричевський оцінює загальний потенціал російської ППО в близько тисячі пускових установок — до 700 на С-300/400, плюс «Тор», «Бук» і «Панцир». Утім, саме ракет до них стає дедалі менше. Цикл виробництва однієї зенітної ракети для систем класу С-400 — 20–25 місяців. Перекинути зайві комплекси до Москви за рахунок інших напрямків — означає оголити їх. Саме цю дилему, за словами Киричевського, Сили оборони і використовують.
Росіянам стає все важче маневрувати засобами ППО між напрямками — це і є головний тактичний висновок з ночі 17 травня, а не кількість збитих дронів, яку Москва традиційно завищує.
Якщо Україна продовжить системно знищувати елементи ППО по всій глибині — і паралельно нарощуватиме виробництво «Барсів» та аналогів — наступна масована атака на Москву може відбутися в умовах, коли Росія вже не зможе навіть задекларувати 120 перехоплень.
