На початку червня 2026 року США передали союзникам по НАТО письмовий документ із конкретним переліком скорочень американської військової присутності в Європі. Це перший випадок, коли адміністрація Трампа оформила системне скорочення — а не одиничні виведення з окремих країн — у вигляді офіційного плану для Альянсу. Про зміст документа повідомляє The New York Times з посиланням на двох старших європейських посадовців.
Що скорочується
Цифри конкретні. Кількість винищувачів F-16 та F-15E, доступних для операцій НАТО, зменшується приблизно з 150 до 100 одиниць — тобто на третину. Морська розвідувальна авіація скорочується з 26 до 15 літаків. Усі вісім літаків-заправників, які раніше були доступні для Європи, виводяться повністю. Додатково США перекидають атомний підводний човен з ракетами Tomahawk, авіаносець із супровідними кораблями та одну з двох груп стратегічних бомбардувальників, раніше призначених для захисту континенту.
Танкери-заправники — окремо важлива позиція: без них дальність і тривалість польотів союзних літаків під час тривалих місій суттєво обмежується. Підводний човен із Tomahawk — це інструмент удару на глибину до 1600 км; коли він американський, стримувальний ефект для Росії вищий, ніж якби такий самий удар завдали б європейці, — таку різницю фіксують аналітики.
«Кожне скорочення окремо — керовано. Разом — інша картина»
«While each of these cuts can be managed individually, together they represent a significant posture change and pose challenges to European deterrence readiness across the spectrum».
Джузеппе Спатафора, Інститут досліджень безпеки ЄС (EUISS), Париж
Спатафора — колишній радник у Штабі НАТО з питань підтримки України та стратегічного прогнозування. Його оцінка: проблема не в жодному конкретному виді зброї, а в кумулятивному ефекті — одночасне послаблення розвідки, дозаправки та ударного потенціалу створює розриви, які Європа поки не може заповнити швидко.
Офіційна позиція Вашингтона: «нездорова залежність»
Генерал Алексус Ґринкевич, командувач Європейського командування США та Верховний головнокомандувач НАТО, публічно визнав наміри ще на початку червня.
«There has been an unhealthy co-dependence in the NATO Force Model on US forces».
Генерал Алексус Ґринкевич, USEUCOM / SACEUR
Ініціативу веде заступник міністра оборони з питань політики Елбрідж Колбі — той самий, хто послідовно відстоює пріоритет Індо-Тихоокеанського театру над Європою. Союзники дізналися про деталі 22 травня на зустрічі в Брюсселі, а 2–3 червня питання обговорювалось на конференції з формування сил НАТО у Монсі.
Контекст, у якому це відбувається
Наприкінці травня російський дрон вдарив по житловому будинку в Румунії — перший такий удар у великому місті на території НАТО. Паралельно Британія втратила міністра оборони через внутрішній скандал навколо рівня витрат на безпеку, а Німеччина підтвердила вихід з проєкту спільного винищувача з Францією та Іспанією.
Німецький депутат Антон Гофрайтер сформулював проблему чітко: питання не лише в числі літаків, а в тому, чи прилетять вони взагалі. За його словами, «поки президентом є Трамп, немає жодної впевненості, що США прийдуть на допомогу в разі надзвичайної ситуації».
Пентагон не оприлюднив терміни виконання плану, але американські посадовці дали зрозуміти: зміни відбудуться значно раніше, ніж очікували європейські партнери. Попри скорочення, США залишаться однією з найбільших окремих армій на континенті в структурі НАТО.
Едвард Арнолд із британського RUSI оцінив скорочення стримано: це могло бути гіршим, але «матиме ефект концентрації розумів».
Що далі
Якщо Європа не закриє розрив у заправних потужностях і морській розвідці до наступного саміту НАТО, скорочення перетвориться з управлінського виклику на структурну вразливість — особливо з огляду на те, що Росія вже тестує межі альянсу ударами по румунській інфраструктурі.
