Озґюр Озель вийшов на сцену в Кушадаси й сказав те, що думає вголос. «Ви вирішили стати лідером хунти», — звернувся він до Ердогана перед тисячами людей на мітингу «Захист волі нації». Наступного дня прокуратура Анкари відкрила розслідування.
Підставою стала стаття про «образу президента» — одна з найчастіше використовуваних у турецькій правовій системі проти критиків влади. Про початок справи повідомив особистий адвокат Реджепа Тайїпа Ердогана Хюсейн Айдин у своєму дописі в соцмережі X. Тобто сигнал пройшов не через незалежний правовий канал, а через людину, яка безпосередньо обслуговує інтереси президента.
Повний текст промови Озеля опублікований на офіційному сайті Республіканської народної партії (CHP). Там немає закликів до насильства чи мови ненависті — є політична критика: лідер опозиції дорікає Ердогану, що той «вирішив увійти в історію з ганьбою» замість того, щоб залишити владу гідно. Саме це прокуратура кваліфікує як образу.
Контекст робить цю справу ще важчою для ігнорування. У березні 2025 року турецька влада заарештувала Екрема Імамоглу — мера Стамбула від тієї ж CHP і головного потенційного суперника Ердогана на президентських виборах. Його затримали за звинуваченнями в корупції та зв'язках із терористичними організаціями. Міжнародні спостерігачі та опозиція розцінили арешт як політично вмотивований. Університет, де Імамоглу здобув диплом, позбавив його ступеня — що автоматично унеможливлювало б його участь у президентських перегонах за турецьким законодавством.
Тепер — розслідування проти чинного лідера партії. Обидва — одна партія, два різні інструменти тиску: кримінальне переслідування мера і процесуальний тиск на голову CHP.
Турецьке законодавство передбачає за «образу президента» до чотирьох років позбавлення волі. За даними правозахисної організації Stockholm Freedom Center, з моменту приходу Ердогана до президентства у 2014 році за цією статтею порушено понад 160 000 справ. Переважна більшість стосується журналістів, активістів і політиків.
Озель поки що залишається на волі й продовжує публічну діяльність. CHP не коментувала справу офіційно на момент публікації.
Питання, яке визначить подальший розвиток подій: чи зупиниться розслідування на стадії «сигналу» — як це нерідко буває з опозиційними політиками, яких не хочуть робити мучениками, — чи перейде до офіційного обвинувачення до наступного електорального циклу в Туреччині?
