Що сталося
За матеріалом The New York Times, віцепрезидент США Джей Ді Венс наказав своїм радникам тримати спецпосланця з питань України й Росії Кіта Келлога «якомога далі від росіян». Розслідування NYT базується на інтерв’ю з близько триста посадовцями та дипломатами й описує внутрішню боротьбу в Білому домі навколо формату американської позиції щодо війни в Україні.
Коротко про Кела Келлога — чому він викликав побоювання
Келлог має довгу кар’єру у спецслужбах і війську: у матеріалі NYT наголошують на його досвіді у спецпідрозділах та на формуванні поглядів у період «холодної війни». Сам він вважав, що без ретельного контролю переговорів з Росією наслідки для США та Європи можуть бути катастрофічними. У публікації також згадується особиста історія про інцидент у 2000 році, після якого Келлог підозрював на нього спробу отруєння — це подано як чинник його недовіри до російського керівництва.
Водночас призначення Келлога майже відразу викликало ідеологічне протистояння: деякі близькі до Венса соратники й зовнішні партнери вважали його пережитком «холодної війни» і побоювалися, що такий підхід може лише подовжити бойові дії, а не наблизити мирні переговори. За даними NYT, частина адміністрації обмежила повноваження Келлога, дозволивши йому контакти з українцями та європейцями, але не з росіянами.
"Келлог може спілкуватися з українцями та європейцями, але тримайте його якомога далі від росіян."
— Джей Ді Венс, віцепрезидент США (за The New York Times)
Чому це важливо для України
Це рішення — не лише кадрова історія. По-перше, воно демонструє, що в рішенні американської політики щодо Росії й України значну роль відіграють внутрішні політичні баланси у Вашингтоні. По-друге, обмеження контактів одного зі спецпосланців означає, що переговорну лінію зі сторони США формували інші люди — у зазначеному випадку представником у переговорах з росіянами став Стів Віткофф, близький до Трампа. Така заміна посередників змінює тон і посил переговору.
Для української сторони це має дві практичні наслідки: ризик мессидж-неузгодженості серед союзників (що послаблює єдність позицій) і потенційне затягування або перекалібровання переговорних схем. Reuters додає, що посада спецпосланця тимчасова — щоб лишитися на ній понад рік, потрібне затвердження Сенату, і за даними агентства Келлог планує піти з посади в січні 2026 року.
Що далі — короткий прогноз
Рішення Венса свідчить про прагнення частини адміністрації уникати ризикованих прямих контактів із Кремлем за допомогою фігур із дуже жорсткими особистими позиціями. З іншого боку, часті кадрові перестановки й внутрішня напруга дають Москві підстави сприймати сигнали Вашингтона неоднозначно. Для України це означає: стратегічні інтереси — підтримка обороноздатності та дипломатична координація — мають стати пріоритетом незалежно від персоналій.
Найближчим часом треба слідкувати за двома речами: чи трансформується внутрішня дискусія у США в чітку політику (а не в серію персональних рішень), і як це вплине на темпи та формат міжнародної допомоги Україні.
Джерела
Матеріали The New York Times (розслідування на основі ~300 інтерв’ю) та Reuters (повідомлення про строки перебування на посаді) використані як основні джерела цієї замітки.
