У ніч на 30 липня дрони знову прилетіли туди, де росіяни звикли отримувати посилки. Удмуртія, Пенза, Пермський край – три регіони, три палаючі логістичні центри Wildberries за одну ніч. Командувач Сил безпілотних систем Роберт "Мадяр" Бровді прокоментував це з характерним чорним гумором: "Посилка не прийде. Ні з дроном, ні з вібратором".
Але за жартом – цілком прагматичний розрахунок. Чому найбільший маркетплейс Росії третій місяць поспіль опиняється під ударами далекобійних дронів, тоді як здавалося б логічніше бити по НПЗ чи військових заводах?
Логістика подвійного призначення
Wildberries – це не просто пункти видачі товарів. Це розгалужена мережа сортувальних центрів, складів і транспортних хабів, які покривають майже всю територію Росії. Саме така інфраструктура – ідеальна основа для військової логістики: швидка доставка, регіональне покриття, вже готові маршрути та потужності.
Компанія та її засновниця Тетяна Кім перебувають під українськими санкціями ще з 2021 року – задовго до повномасштабного вторгнення. Українська сторона наполягає: удари наносяться не по цивільному бізнесу, а по вузлах, які використовують для забезпечення армії.
Один прилет – кілька ефектів
Практична вигода такого удару подвійна. По-перше, це реальний збиток логістичним потужностям, які теоретично можуть обслуговувати військові поставки. По-друге, це психологічний тиск на десятки мільйонів звичайних росіян, для яких Wildberries – буденна частина життя, як "Пошта Росії" чи метро.
Коли посилка не приходить не через збій системи, а через палаючий склад за тисячі кілометрів від фронту, війна перестає бути телевізійною картинкою і стає особистим неудобством. Це саме той тип впливу, який має на меті 40-денна операція, оголошена Зеленським 25 червня.
Не разова акція, а системна кампанія
Показово, що це вже другий удар по Wildberries за два дні – попередньої ночі, 29 липня, дрони атакували склад компанії та нафтозавод під Рязанню. 26 липня Зеленський оновив перелік пріоритетних цілей для далекобійних ударів, і логістичні центри маркетплейсу явно потрапили до цього списку не випадково.
Військовий аналітик Олексій Копитько бачить у цьому ширшу логіку: Кремль, за його оцінкою, готовий "жертвувати" логістикою навколо Москви заради продовження війни, а з наближенням зими під удар можуть потрапити енергетичні об'єкти.
Що далі
Питання не в тому, чи повторяться такі удари – судячи з динаміки останніх тижнів, це вже стало регулярною практикою. Питання в тому, чи змусить накопичення таких "побутових" втрат російське суспільство ставити владі незручні запитання про ціну війни, яку воно платить навіть тоді, коли просто чекає на посилку.
