Євросоюз хоче мати власного переговірника з Росією — і причина проста: страх опинитися осторонь, якщо США і Москва домовляться про майбутнє України без участі Європи. Про це Financial Times пише з посиланням на чиновників ЄС.
Список без переможця
За даними FT і Politico, на зустрічі міністрів закордонних справ ЄС на Кіпрі наступного тижня обговорять чотири кандидатури: ексканцлерку Німеччини Ангелу Меркель, колишнього президента Європейського центрального банку та експрем'єра Італії Маріо Драгі, чинного президента Фінляндії Александра Стубба та його попередника Саулі Нійністьо.
Але ще до зустрічі список фактично скоротився. Меркель публічно відмовилась: на форумі телеканалу WDR вона заявила, що переговорами з Росією мають займатися ті, хто зараз при владі й несе відповідальність — не колишні лідери.
«Її попередні невдалі спроби посередництва багатьма в Європі розглядаються як достатня підстава для відмови»
Politico, з посиланням на дипломатичні джерела
Чому кожен кандидат — проблема
- Меркель — відмовилась особисто, а її репутація після «Мінська» і «Нордстріму» дискредитована в очах частини Європи.
- Стубб — чинний президент країни НАТО, членство Фінляндії в Альянсі знижує його прийнятність для Москви.
- Каллас — очільниця дипломатії ЄС сама висунула свою кандидатуру, однак, як повідомляє Politico з посиланням на трьох дипломатів, її жорстка антиросійська позиція унеможливлює діалог: «На жаль, вона сама себе виключила з цього списку», — сказав один із високопоставлених дипломатів ЄС.
- Драгі — за тими ж джерелами, «користується повагою в Європі і не сприймається ні як яструб, ні як симпатик Кремля», проте мандату ще немає.
Форма без змісту
Ключова проблема — не прізвище, а повноваження. Жодного публічного документа про мандат переговірника, механізм його підзвітності чи межі того, що він може обіцяти від імені 27 країн, поки не існує. Переговірник без мандату — це не дипломат, а посланець із відкритим листом.
Кремль уже відреагував у характерному стилі: речник Пєсков назвав пошук ЄС «нерелевантним», а щодо Каллас натякнув, що їй самій не варто прагнути цієї ролі.
Що далі
Зустріч на Кіпрі відбудеться після того, як і Вашингтон, і Київ підтримали ідею окремого європейського каналу з Москвою. Але підтримка ідеї — не те саме, що згода на конкретну особу з конкретними повноваженнями.
Якщо міністри на Кіпрі погодяться на Драгі або Стубба, але не нададуть переговірнику чіткого мандату від усіх 27 держав — чи погодиться Путін узагалі сісти за один стіл, чи використає саму невизначеність як привід затягувати процес?
