Що сталося
17 лютого Київський апеляційний суд зменшив заставу для колишнього судді Олексія Тандира — з близько 120 млн грн до 20 млн грн. Про це з зали суду повідомила кореспондентка «Бабеля». Якщо сума буде внесена, Тандир може вийти з СІЗО; він перебуває під вартою з 2023 року у справі про смертельну ДТП на блокпості.
"ЄСПЛ визнав, що тримання колишнього посадовця у СІЗО майже три роки порушує конвенцію з прав людини."
— адвокати захисту, із залу суду
Захист наполягав також, що ЄСПЛ не вбачає доказів ризику втечі чи тиску на свідків у разі звільнення. Прокурор, навпаки, аргументував необхідність тримання під вартою посиланням на ризики: можливу втечу, тиск на свідків і спотворення доказів.
"Прокурор зазначив на наявні ризики втечі, тиску на свідків і спотворення доказів."
— позиція сторони обвинувачення, із залу суду
Передісторія
26 травня 2023 року Тандир, тоді голова Макарівського районного суду, на блокпості у Києві збив на смерть 23‑річного бійця Нацгвардії Вадима Бондаренка. У суді були відібрані біологічні зразки: ДБР повідомляло про стан сп'яніння Тандира та спроби спотворити зразки. У серпні 2024 року Вища рада правосуддя звільнила його з посади судді.
28 січня суд уже обирав альтернативну заставу в розмірі приблизно 119 млн грн, а сам підозрюваний заявляв, що не має таких коштів.
Чому це важливо
Це рішення поєднує дві великі теми, які цікавлять кожного громадянина: відповідальність службовців і гарантії прав людини у правовій процедурі. Юристи та правозахисники звертають увагу, що рішення ЄСПЛ часто змушують національні суди шукати баланс між процедурними гарантіями та громадською вимогою справедливості.
Для родини загиблого та суспільної довіри важливо, щоб процес не перетворився на затягування, а система змогла забезпечити і кримінальне розслідування, і реальний контроль за виконанням рішень суду — незалежно від статусу підозрюваного.
Що буде далі
Тепер ключове питання — чи зможуть сторони узгодити додаткові запобіжні заходи (моніторинг, заставна операція, заборона залишати місце проживання) і чи подасть прокуратура апеляцію або клопотатиме про інші обмеження. Це тест для системи: чи вистачить їй ресурсів захистити права потерпілих і виконати вимоги ЄСПЛ одночасно.
Поки що рішення апеляційного суду вирішує юридичну складову, але не знімає політичної та моральної дилеми: як держава гарантуватиме, що впливові посадовці не почуватимуться поза відповідальністю?
