Коротко
Під час зустрічі з журналістами Володимир Зеленський не виключив ініціативу щодо мобілізації депутатів, які звільняють мандат або відмовляються працювати в парламенті під час воєнного стану. Джерело — кореспондентка LIGA.net.
Що саме сказав президент
За словами Зеленського, у перші дні повномасштабного вторгнення та далі були депутати, які виказували бажання скласти мандат. Президент поставив вибір так: або виконувати представницькі обов'язки в парламенті, або служити державі на фронті. Як третій варіант він назвав зміну закону і проведення виборів — але водночас підкреслив, що вибори неможливі під час війни.
«І тому народним депутатам доведеться або служити в парламенті згідно з українським законодавством, або я готовий проговорювати з представниками парламенту закон щодо змін до мобілізації, щоб депутати могли піти на фронт. Якщо не служиш державі в парламенті, то служи державі на фронті»
— Володимир Зеленський, президент України
Чому це важливо: гроші, закони, безпека
Суттєвий інтерес читача тут — не риторика, а наслідки. Парламент зараз ухвалює закони, від яких залежать транші міжнародних партнерів та процес євроінтеграції: від фіскальних умов для МВФ до розблокування пакетів фінансів. Зеленський прямо пов'язав проблему з тим, що через відсутність голосів доводиться шукати компроміси навіть за технічні законопроєкти.
На підтвердження масштабу проблеми: 14 березня 2026 року нардеп Юрченко заявив, що 50–60 депутатів хочуть скласти мандат. Раніше керівник САП Клименко зазначав, що близько кожного десятого депутата мають підозру від НАБУ. Ці дані створюють додатковий тиск на кворум і якість голосувань.
Які юридичні варіанти на столі
Зараз фактично існує три опції, про які говорить Офіс президента: 1) зала депутатів працює в звичному режимі і народні депутати виконують свої функції; 2) ухвалення змін до законодавства, які би дозволили мобілізувати депутатів, що відмовляються працювати; 3) проведення виборів — але лише після завершення військового стану. Кожен шлях має правові та політичні наслідки: мобілізація — це зміни до процедур, вибори — ризик розпорошення та логістики під час воєнного конфлікту.
Позиції сил та ризики
Президент закликав до діалогу з керівництвом монобільшості, щоб «зібратися із силами і прийняти для себе рішення». На практиці це означає політичні переговори про обов'язки та ротацію, але також і потенційне юридичне врегулювання, яке може стати предметом конституційних дискусій.
Що це означає для країни
Коротко: питання не тільки про персоналії в залі, а про здатність держави своєчасно ухвалювати рішення, від яких залежить фінансова стійкість і обороноздатність. Якщо парламент не здатен виконувати свої функції, партнери будуть вимагати гарантій, що ключові закони приймаються — і це посилює логіку адміністративних або законодавчих рішень щодо участі депутатів у захисті держави.
Висновок
Президентська ідея — це сигнал: проблема функціонування парламенту перейшла в площину національної безпеки та міжнародної довіри. Тепер хід за парламентарями та правниками: чи знайдуть вони механізми, які збережуть легітимність інституту та забезпечать необхідні голоси для рішень, від яких залежить фінансова допомога і обороноздатність країни.
