Право адвоката на практику не є безумовним. Стаття 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлює сім підстав дисциплінарного проступку — і кожна з них може призвести до зупинення чи навіть позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
Що закон вважає проступком
Перелік закритий і конкретний. За даними Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ВКДКА), дисциплінарним проступком є:
- Порушення вимог несумісності — наприклад, суміщення адвокатської діяльності з роботою на посаді, що цього не допускає.
- Порушення присяги адвоката України — одне з найширших формулювань, яке охоплює будь-яку поведінку, несумісну з честю та гідністю професії.
- Порушення правил адвокатської етики — від некоректних публікацій у соцмережах до розкриття позиції клієнта без його згоди.
- Розголошення адвокатської таємниці або дії, що до неї призвели.
- Невиконання або неналежне виконання професійних обов'язків — найпоширеніша підстава за скаргами клієнтів.
- Невиконання рішень органів адвокатського самоврядування.
- Порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Важлива деталь: програш справи в суді сам по собі не є підставою для дисциплінарної відповідальності. Як прямо зазначає Національна асоціація адвокатів України, винесення рішення не на користь клієнта не тягне стягнення, якщо при цьому не було допущено дисциплінарного проступку.
Затягування процесу: де межа
Питання про те, чи може систематична неявка або зловживання клопотаннями стати підставою для дисциплінарного провадження, — одне з найбільш практично значущих. Правила адвокатської етики прямо забороняють «вчиняти дії, спрямовані на невиправдане затягування судового розгляду справи». Судді є одними з найактивніших скаржників до КДКА саме через затягування процесу — зокрема через систематичні неявки на засідання.
Водночас ВКДКА у своїй практиці розрізняє навмисне зловживання і вимушену відсутність: подання заяв про відкладення з поважних причин — відрядження, відпустка, інші провадження — не кваліфікується як дисциплінарний проступок. Ключовий критерій — умисел і систематичність.
«Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи».
Правила адвокатської етики (НААУ)
Хто може подати скаргу — і хто не може нею зловживати
Ініціювати дисциплінарне провадження може будь-яка особа — клієнт, опонент у справі, суддя через окрему ухвалу чи прокурор. Скарга подається до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (КДКА) за місцем робочого місця адвоката, зазначеним у Єдиному реєстрі адвокатів України.
Але закон містить пряму заборону: не допускається ініціювання дисциплінарного провадження без достатніх підстав або як засіб тиску на адвоката у зв'язку з його діяльністю. Скаргу без ознак дисциплінарного проступку або анонімну — не розглядають.
Чотири стадії і шкала стягнень
Дисциплінарне провадження проходить чотири обов'язкові стадії: перевірка відомостей, порушення справи, розгляд, прийняття рішення. Член дисциплінарної палати зобов'язаний отримати письмові пояснення від адвоката. Рішення ухвалюється більшістю голосів не пізніше 30 днів після отримання матеріалів перевірки.
За результатами КДКА може застосувати одне зі стягнень:
- Попередження — найм'якша форма реагування.
- Зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року.
- Позбавлення права на адвокатську діяльність з виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України — для адвокатів України.
- Виключення з реєстру — для адвокатів іноземних держав.
Строк давності — один рік з дня вчинення проступку. Рішення КДКА можна оскаржити до ВКДКА, яка не розглядає скарги на самих адвокатів, а лише перевіряє рішення нижчих комісій.
Реальна практика: коли йдуть на позбавлення
ВКДКА у своїх узагальненнях фіксує випадки, коли адвокат формально зупинив право на практику — наприклад, через стан здоров'я — але продовжував брати участь у судових засіданнях як захисник. Такі дії кваліфікувалися як одноразове грубе порушення Правил адвокатської етики і присяги, що тягло максимальне стягнення — позбавлення статусу. Аналогічно — розкриття банківської таємниці клієнта без його згоди через адвокатські запити.
Окремий сигнал для суддів і сторін процесу: суд не має права зобов'язати КДКА «притягнути адвоката до відповідальності» або «відкрити провадження» — це підтвердив Верховний суд у справі №641/463/16-а. Комісія діє незалежно.
Якщо ВКДКА у своїх узагальненнях дедалі частіше фіксує скарги суддів на процесуальні зловживання адвокатів — постає питання: чи стане систематична неявка без поважних причин самостійною підставою для порушення дисциплінарної справи, а не лише одним із доказів у ній?
