Коли Україна витрачає 4,5 млрд гривень на протезування на рік, але не має кому якісно виконати роботу — це вже не медична проблема. Це інженерна. Саме цю логіку поклали в основу проєкту, який КПІ ім. Ігоря Сікорського, фонд «Коло» та IT-компанія appflame розвивають під назвою ADDEX.
Що відкрилося цього разу
Курс стартує 26 травня 2025 року та триватиме один місяць. Навчання проходитиме в змішаному форматі — 36 годин онлайн-лекцій і 34 години офлайн-практики в лабораторіях КПІ. Для учасників з інших міст організатори забезпечують проживання під час офлайн-практики.
Програма охоплює 3D-моделювання, 3D-друк і основи біомедичної інженерії. Але головне — це не сам курс, а те, куди він веде.
Воронка, а не разовий захід
Навчання стане стартовим етапом для тих, хто прагне поглиблених знань у біомедичній інженерії або прикладній механіці. Учасники матимуть можливість далі продовжити навчання в магістратурі КПІ за цими спеціальностями.
У 2025 році навчання на магістратурі в межах проєкту розпочали 33 ветерани. Вони отримують гранти на навчання та стипендію у розмірі $200. Ознайомчий курс — це фільтр і трамплін одночасно: відсіяти тих, кому напрям не підходить, і підготувати тих, хто готовий іти далі.
Навіщо саме протезування
Відповідь у цифрах. Виявлено критичний дефіцит кваліфікованих кадрів — близько 220 фахівців. Директор Фонду протезування Музиченко підтвердив, що дефіцит є, але не в цілому, а за профілями.
«Якщо говорити специфічно по ампутації верхніх кінцівок, де йде ампутація на рівні середини передплічя, верхньої третини плеча або в плечовому суглобі — то кількість протезистів, які готові і можуть працювати в форматі високофункціонального протезування, не велика»
— директор Фонду протезування Музиченко, Інтерфакс-Україна
Лабораторію протезування, медичної реабілітації та ерготерапії в КПІ відкрила appflame за підтримки фонду Genesis for Ukraine. Простір є частиною факультету біомедичної інженерії і орієнтований на підготовку інженерів для сфери протезування, зокрема ветеранів війни.
Реінтеграція через дефіцит
Модель проєкту розраховує на те, що ветерани — не просто реципієнти допомоги, а люди з мотивацією розв'язати проблему, яку вони бачили зсередини. Хтось із них сам користується протезом. Поряд із кадровим дефіцитом дослідники фіксують «двошвидкісну» систему з критичним технологічним розривом між інноваційними благодійними центрами та рештою мережі. Інженери з бойовим досвідом і розумінням, як влаштований протез зсередини — це не метафора, а конкретна кваліфікація.
Реєстрація на курс тривала до 24 квітня. Якщо перші два набори дадуть хоча б третину студентів, які дійдуть до магістратури та залишаться в галузі, — питання стоятиме так: чи зможе КПІ масштабувати модель до інших технічних університетів, поки кількість складних ампутацій продовжує зростати?
