У великій дипломатії важливі не гучні заяви, а тиха робота техніків і логістик. Сьогодні прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив про запуск у Києві додаткових 9 МВт резервних потужностей (джерело: УНН). Це важливий технічний крок, але його масштаб часто неправильно інтерпретують — пояснюємо, що це дає реальним людям і чому місту потрібно значно більше.
Що дають 9 МВт — масштаб і практичні приклади
9 МВт — це точкове підсилення інфраструктури, яке дозволяє забезпечити електрикою окремі квартали або критичні об'єкти. Як пояснює Андрій Закревський, заступник директора Асоціації енергетичних та природних ресурсів України, це еквівалент великого студентського містечка або кількох шкіл чи лікарень.
9 мегаватт — це велике студентське містечко, або 2–3 лікарні, або 2–3 школи, або дуже велика школа.
— Андрій Закревський, заступник директора Асоціації енергетичних та природних ресурсів України
За оцінками експерта, додані 9 МВт покривають близько 1% потреб Києва. Для стабільного функціонування міста в умовах постійних атак потрібні, за різними сценаріями, приблизно 200–400 МВт аварійних і резервних потужностей, а для більш надійного захисту — щонайменше гігават.
Чому це важливо саме зараз
Крок має дві практичні цінності. По-перше, він дає змогу локально підтримувати життєво важливі об'єкти — лікарні, школи, систему теплопостачання та відведення стоків. По-друге, це частина більшої операції з нарощування резервів: щотижневі звіти про стан енергосистеми покращують прозорість і дозволяють планувати ресурси більш ефективно.
Якщо такі звіти будуть з’являтися регулярно, протягом всіх тижнів року, це буде та сама робота, яку ми очікуємо від уряду щодо забезпечення великої електрифікації в Україні.
— Андрій Закревський, заступник директора Асоціації енергетичних та природних ресурсів України
Сезонні фактори й енергетична безпека
Потепління зменшує пікові навантаження на систему, а весняне наповнення верхніх резервуарів гідроелектростанцій дає корисний буфер для пікових годин. Одночасно йде наповнення підземних сховищ газу, що знижує потребу в імпорті палива і підвищує загальну стійкість системи.
Коли температура зростає, навантаження на енергосистему зменшується. Навесні ми наповнюємо верхні резервуари гідроелектростанцій, і це дуже допомагає у пікові години.
— Андрій Закревський, заступник директора Асоціації енергетичних та природних ресурсів України
Що далі — масштабування і ризики
9 МВт — стартовий етап. Щоб перетворити такі поодинокі підсилення на справжню енергетичну стійкість, потрібне системне масштабування: регулярне введення резервів, інвестиції в розподільну мережу та координація з міжнародними партнерами. Інакше ризик залишається: підсилення кількох кварталів не захищає місто в цілому від масованих атак або тривалих відключень.
Для нормального життя в Києві потрібно приблизно 200–400 МВт аварійних та резервних потужностей. Щоб повністю покривати ризики в умовах постійних атак, потрібно як мінімум гігават.
— Андрій Закревський, заступник директора Асоціації енергетичних та природних ресурсів України
Це означає, що оголошена сьогодні потужність має сприйматися як корисна, але недостатня. Політична воля й підтримка партнерів повинні перетворювати такі технічні кроки на масштабні інвестиції й контракти — і тоді кілька мегаватів перетворяться на сотні й тисячі.
Коротко: 9 МВт — це реальна допомога для окремих об'єктів і сигнал про роботу системи, але для енергетичної безпеки міста цього замало. Наступний крок — регулярне масштабування резервів і трансформація заяв у підписані контракти та інфраструктурні проєкти.
Тепер питання до партнерів і уряду: чи буде цей запуск поодинокою акцією або першим звітом у низці системних рішень, що справді підвищать енергетичну стійкість Києва?
