Майже тридцять років Україна тримала полярну присутність лише в Антарктиці. Тепер до неї додається Арктика — не через власну станцію, а через партнерство з Польщею, яка веде дослідження на Свальбарді з 1957 року.
Що підписали і де
У Варшаві Національний антарктичний науковий центр (НАНЦ) та Інститут геофізики Польської академії наук підписали угоду про спільні геофізичні дослідження у 2026–2027 роках. Вони охоплять одразу дві точки: польську полярну станцію «Хорнсунн» імені Станіслава Сідлецького на архіпелазі Свальбард в Арктиці та українську «Академік Вернадський» в Антарктиці.
Станція «Хорнсунн» існує з 1957 року і є однією з найстаріших діючих арктичних станцій у світі. Серед її постійних напрямів — метеорологія, сейсмологія, геомагнетизм та гляціологія.
Навіщо одночасно на двох полюсах
Угода побудована навколо конкретної наукової логіки, яку директор НАНЦ Євген Дикий сформулював так:
«Порівняння тих самих процесів у двох полярних регіонах — ключ до виокремлення глобального від локального і до розуміння планетарних процесів.»
Євген Дикий, директор НАНЦ
Йдеться про так зване біполярне дослідження: коли одні й ті самі геофізичні процеси вимірюються синхронно в Арктиці й Антарктиці, вчені можуть відрізнити локальний сигнал від глобального. Це особливо важливо для розуміння змін геомагнітного поля та динаміки льодовиків на планетарному рівні.
Що відбудеться ще до 2026 року
Практична реалізація починається раніше, ніж передбачає офіційний горизонт угоди. За даними ZN.ua, уже наприкінці літа 2025 року на «Хорнсунн» вирушать українські геофізики Юрій Сумарук та Антон Кушнір. Їхнє завдання — виміряти складові геомагнітного поля і визначити місце для встановлення додаткового наукового обладнання. Фактично це рекогносцировка перед повноцінною кампанією.
Механізм угоди та її межі
Документ окреслює дворічний горизонт — 2026–2027 — і не містить публічно оголошеного механізму фінансування чи чіткого переліку зобов'язань кожної зі сторін. Угода відкриває доступ, але не гарантує ресурс: польська сторона надає інфраструктуру станції «Хорнсунн», українська — «Академік Вернадський» та геофізичну експертизу. Як саме розподілятимуться витрати на польовий сезон, публічно не уточнювалось.
Дикий також окреслив довгостроковий горизонт:
«Наступний крок, звісно, після Перемоги — своя станція там.»
Євген Дикий, директор НАНЦ
Це перше публічне формулювання амбіції України на власну арктичну присутність — поки що як особиста позиція директора, а не задекларована державна програма.
Угода з Польщею є другим за два роки кроком у розширенні полярної присутності України після приєднання до проєкту ЄС POLARIN, який передбачає доступ до полярної інфраструктури інших країн і понад пів мільйона євро для українського антарктичного напряму.
Якщо геофізики Сумарук і Кушнір цього літа підтвердять придатність локації для постійного обладнання — угода отримає технічне підґрунтя. Якщо ні, питання фінансування повноцінного польового сезону 2026 року залишиться відкритим.
