Гостомельська громада, яка сама пережила окупацію у перші тижні повномасштабного вторгнення, знову проводжає свого захисника. Ігор Олександрович Коновал, позивний «Конь», загинув під час виконання бойового завдання. 10 квітня — день прощання.
Маршрут, який говорить більше за слова
Церемонія прощання відбудеться в селі Горенка (вул. Київська, 38) орієнтовно о 14:00–14:30. Після неї мешканці громади проведуть Ігоря живим коридором у напрямку Пущі-Водиці — похоронна процесія пройде вулицями, де люди стоять обабіч і мовчки віддають шану. Поховання відбудеться в селі Нові Петрівці Вишгородського району.
Живий коридор — не офіційний ритуал, а практика, яку українські громади стихійно відтворюють з 2022 року. Люди виходять самі, без оголошень зверху. У Гостомельській громаді це стало частиною пам'яті про власну окупацію.
«Ми знову схиляємо голови у скорботі перед великою втратою. Ще один мужній Захисник, який боронив Україну, її свободу, її майбутнє, повертається додому на щиті»
— Гостомельська селищна військова адміністрація
Горенка — Нові Петрівці: два місця, одна громада
Маршрут від Горенки через Пущу-Водицю до Нових Петрівців охоплює кілька населених пунктів Гостомельської та Петрівської громад. Нові Петрівці — село у Вишгородському районі, де вже поховані інші полеглі захисники. Це не випадкова географія: Вишгородщина і Гостомельщина — сусідні території, обидві пережили 2022 рік під вогнем.
Ігор Коновал — не перший і, за логікою цієї війни, не останній захисник, якого Гостомель провожає саме так. Громада фіксує втрати і робить із кожного прощання публічний акт пам'яті — не для медіа, а для себе.
Якщо громади, що вже пережили окупацію, продовжують втрачати своїх у цій самій війні — чи змінює це ставлення місцевих до питань переговорів і умов миру, і коли ця різниця стане видимою в публічній політиці?
