9 квітня ВАКС задовольнив клопотання прокурора про спеціальне судове провадження — тобто розгляд справи без присутності обвинувачених — щодо трьох ключових фігурантів у справі VAB Банку: колишнього власника Олега Бахматюка, ексголови правління Дениса Мальцева та колишньої голови наглядової ради Наталії Василюк — рідної сестри Бахматюка. Рішення стало відомо з прямої трансляції засідання.
Що їм інкримінують
За версією НАБУ і САП, у жовтні 2014 року VAB Банк, що вже мав серйозні проблеми з ліквідністю, звернувся до Національного банку за стабілізаційним кредитом. Банк отримав 1,2 млрд грн під заставу нерухомості — але, як встановило слідство, реальна вартість цього майна становила лише 72,62 млн грн. Тобто застава покривала менше 6% від суми кредиту.
Окрім заниженої застави, банк, за даними слідства, не надав обов'язкових документів — зокрема програми фінансового оздоровлення. Попри це, правління НБУ кредит видало. За версією детективів, менеджмент VAB і чиновники НБУ діяли у змові: тільки в жовтні 2014 року Бахматюк, Мальцев і Василюк нанесли щонайменше по п'ять окремих візитів до центрального офісу регулятора на Інститутській.
«За місяць до банкрутства VAB Банк отримав 1,2 млрд грн під заставу нерухомості реальною вартістю 72,62 млн грн»
Версія обвинувачення, НАБУ/САП
Кошти стабкредиту, як вважає слідство, надалі виводилися з банку — у тому числі через підставних осіб. Вже за 40 днів після отримання грошей НБУ визнав VAB неплатоспроможним, у листопаді 2014 року ввів тимчасову адміністрацію, а у березні 2015-го — відкликав ліцензію та ліквідував банк.
Чому справа дійшла до заочного провадження
Бахматюк і Василюк були оголошені в розшук ще у листопаді 2019 року — на момент слідчих дій обоє перебували за кордоном. Мальцева також оголосили в розшук. Основний обвинувальний акт НАБУ та САП скерували до ВАКС стосовно 15 інших фігурантів — серед них експерший заступник голови НБУ Олександр Писарук, член ради Нацбанку Микола Каленський, директорка Гендепартаменту банківського нагляду Алла Шульга та інші. Провадження щодо Бахматюка, Мальцева і Василюк були виділені окремо і зупинені через розшук.
У березні 2025 року Земельний суд Відня відмовив Офісу генерального прокурора в екстрадиції Бахматюка до України — назвавши запит «неприйнятним». Сам Бахматюк розцінив це як підтвердження безпідставності справи. Саме після австрійської відмови прокурори вдалися до механізму in absentia — спеціального провадження, яке дозволяє КПК України, коли підозрюваний переховується і оголошений у міжнародний розшук.
Що далі
Дозвіл ВАКС на заочне провадження — процесуальний, а не вироковий крок. Суд лише підтвердив, що справу можна розглядати без підсудних. Попереду — безпосередній судовий розгляд по суті: дослідження доказів, допити свідків, позиція захисту. Вирок, якщо і буде ухвалений, матиме юридичну силу, але реально виконати його можна лише в разі затримання засуджених.
Паралельно Зеленський під час червневого 2025 року візиту до Відня публічно закликав австрійську сторону співпрацювати у поверненні українських олігархів, які «використовують Європу як схованку». Бахматюк — у першому рядку цього переліку.
Якщо ВАКС ухвалить обвинувальний вирок заочно — чи стане він достатнім аргументом для нового австрійського запиту про екстрадицію, або Відень знову відхилить його як «неприйнятний»?
