FP-9: українська балістика з дальністю до Москви — характеристики є, випробування попереду

Компанія Fire Point розробляє балістичну ракету FP-9 з дальністю 855 км і бойовою частиною 800 кг. Льотні випробування заплановані на літо 2026-го — раніше, ніж очікували.

83
Поділиться:

Поки Зеленський говорить про удари по російській території, українські приватні компанії вже показують макети. Fire Point — розробник ударних дронів, відомий знищенням А-50, — представила ескізні характеристики балістичної ракети FP-9. Старший аналітик Українського центру безпеки та співпраці (УЦБС) Антон Земляний в інтерв'ю УНН назвав її потенційно найсерйознішою вітчизняною балістичною розробкою на сьогодні.

Що за ракета

За заявленими характеристиками, FP-9 — балістична ракета малої дальності завдовжки 12,5 м, здатна нести бойову частину масою 800 кг на відстань до 855 км. Максимальна висота траєкторії — близько 70 км, точність — у межах 20 метрів. Для порівняння: російський «Іскандер-М» несе 480-кілограмову бойову частину на 500 км, американська ATACMS Block 1A — 227 кг на 300 км.

Головний конструктор Fire Point Денис Штілерман робить ставку не лише на дальність, а на швидкість ураження цілі.

«FP-9 буде легко влучати в цілі в Москві, тому що у неї дуже велика швидкість прильоту. Наприклад, в «Іскандера» зараз близько 800 метрів за секунду, а у нас буде понад тисячу».

Денис Штілерман, головний конструктор Fire Point, NV

Швидкість понад 1000 м/с — це нижня межа того, що суттєво ускладнює перехоплення сучасними зенітно-ракетними системами. «Іскандер» на такій швидкості вже важко збити комплексами типу Patriot; FP-9 заявляє вищу планку.

Терміни: що реально, а що — плани

Перші публічні відомості про FP-9 з'явилися восени 2025 року. У лютому 2026-го в мережі з'явились кадри перших польових пусків. Льотні випробування повноцінної ракети заплановані на початок літа 2026 року. За даними UAWire, паралельно менша ракета того ж розробника — FP-7 (дальність ~400 км, БЧ 150 кг) — також проходить цикл випробувань.

Ракета «Сапсан» (Hrим-2), якою опікується державний ОПК, у 2025-му пройшла випробування й заявлена як готова до серійного виробництва — але її дальність обмежена 400–500 км. FP-9 із дальністю 855 км закриває іншу нішу — удари по цілях в глибокому тилу, включно з московською агломерацією.

Чому балістика не замінюється дронами

Аналітик УЦБС Земляний окремо розглянув питання, яке регулярно виникає в дискусіях: чи не робить масоване застосування FPV та ударних дронів балістичні ракети надмірністю. Відповідь — ні, з конкретних причин:

  • Швидкість реакції. Балістична ракета долає 855 км за лічені хвилини — дрон-камікадзе тієї ж дальності летить годинами, що дає час на евакуацію та підняття перехоплювачів.
  • Маса ураження. 800-кілограмова бойова частина знищує захищені об'єкти — командні пункти, склади, захищені вузли зв'язку, — куди дрон із 5–10 кг вибухівки фізично не може завдати необхідної шкоди.
  • Психологічний та оперативний ефект. Загроза балістичного удару по конкретній локації змушує противника тримати значні ресурси ППО прикутими до столиці.

Вразливість російської ППО: реальна, але не абсолютна

Москва захищена ешелонованою системою — С-400, С-350 «Поліна», комплекси «Панцир». Водночас перехоплення одного «Іскандера» коштує понад 6 мільйонів доларів, як зазначав сам Штілерман. При масованому застосуванні — навіть десяти ракет — система зіштовхується не лише з технічним, а й з економічним виснаженням боєкомплекту. Швидкість FP-9 вище за «Іскандер» додатково звужує вікно реакції для операторів ППО.

Жодних підтверджень від ISW або ЗСУ щодо бойового застосування FP-9 немає — і бути не може на нинішньому етапі: ракета ще не пройшла повний цикл льотних випробувань. Усі характеристики — заявлені виробником, не верифіковані незалежно.

Якщо льотні випробування влітку 2026-го підтвердять заявлену дальність і точність — питання буде не в тому, чи з'являться ці ракети у військ, а в тому, скільки їх можна виробляти щомісяця при наявних потужностях українського ОПК.

Новини світу

Війна

У ніч на 15 червня дрон-камікадзе поцілив у вівтарну частину Успенського собору Києво-Печерської лаври. Реставрацію іконостаса завершили лише торік — тепер він під загрозою через пошкодження верхньої частини будівлі.

30 хвилин тому
Війна

Вночі 15 червня російський удар пошкодив Успенський собор Києво-Печерської лаври — пам'ятку під захистом ЮНЕСКО та Другого протоколу Гаазької конвенції. МЗС ініціює міжнародні процедури, вимагаючи конкретних дій, а не заяв.

31 хвилина тому
Війна

У ніч на 15 червня під час одного з найбільших ударів РФ по Києву постраждала будівля Вищого антикорупційного суду на Берестейському проспекті. Попри вибиті вікна та тривающі відновлювальні роботи, ВАКС оголосив: усі засідання пройдуть за розкладом.

33 хвилини тому