Коли 12 червня американський чиновник підтвердив Reuters, що сторони узгодили текст «Меморандуму про взаєморозуміння», а міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі заявив, що Тегеран виходить із конфлікту «сильнішим», — обидві фрази прозвучали одночасно. Це не випадковість: документ фіксує зупинку, а не врегулювання.
Що всередині документа
За даними Axios та Reuters, меморандум передбачає 60-денне продовження режиму припинення вогню, негайне відкриття Ормузької протоки для комерційного судноплавства та пом'якшення американських санкцій на іранський нафтовий експорт. Натомість Іран зобов'язується не нарощувати збагачення урану і не розширювати ядерні об'єкти до підписання фінальної угоди.
Через кілька годин після оголошення про «текст» американські військові збили кілька іранських ударних дронів над Ормузькою протокою. Механізму верифікації в документі немає.
Іранський фактор у війні проти України
Аби зрозуміти, чому угода між Вашингтоном та Тегераном взагалі стосується Києва, досить одного факту: саме Іран передав Росії технологію виробництва «Шахедів» і поділився виробничою експертизою після 2022 року. За даними ГУР, прямі поставки дронів Іраном вже зупинились — Росія виробляє їх самостійно, отримуючи з Тегерана лише компоненти.
«З Ірану йдуть тільки компоненти. Shahed уже давно почали виробляти в РФ»
— Кирило Буданов, начальник ГУР, 2 липня 2025
Угода не містить жодного пункту про припинення іранських поставок компонентів до Росії. Тобто навіть за її виконання конвеєр «Шахедів» у РФ не зупиниться.
Два сценарії для України
Експерт-міжнародник Станіслав Желіховський в коментарі УНН виділив обидві сторони медалі. Позитивний сценарій: зниження напруги на Близькому Сході здатне вивільнити дипломатичні та фінансові ресурси Вашингтона і Брюсселя, які досі були скуті іранським досьє. Аналітики NV додають: успішна угода дозволить Європі перерозподілити підтримку на користь України, якщо іранське питання перестане домінувати в порядку денному.
Ризиковий сценарій: адміністрація Трампа, здобувши «перемогу» на Близькому Сході, може посилити тиск на Київ із вимогою продемонструвати власну «поступливість» — тобто погодитись на переговори з Москвою на умовах, що не відповідають українським інтересам.
Нафта, ціни і фінансування війни
Є ще один вимір, менш очевидний. Пом'якшення санкцій на іранський нафтовий експорт неминуче тисне на світові ціни на нафту донизу. Це безпосередньо б'є по доходах Росії від вуглеводнів — головному джерелі фінансування її армії. Але той самий ефект посилює ОПЕК+, до якого входить Москва: картель здатен скоротити видобуток і виправити котирування. Тобто економічний тиск на РФ може виявитись короткостроковим.
- Ормузька протока — понад 20% світового постачання нафти: відкриття знизить енергетичну тривогу Заходу
- Іранські активи — США розморозять мільярди доларів: частина може піти на відновлення іранського ВПК
- Компоненти для «Шахедів» — угода їх не торкається, ланцюжок постачань через Китай залишається
- Тиск на Київ — прецедент «дипломатії Трампа» може бути використаний як аргумент: «бачите, домовлятись можна»
Показово, що паралельно з іранськими переговорами NBC News повідомляє про просування американсько-українських домовленостей у сфері дронових технологій — Київ фактично монетизував досвід збиття «Шахедів», відправивши своїх пілотів і перехоплювачі до Близького Сходу. Це дає Україні важіль, але не страховку.
Якщо меморандум залишиться документом без механізму верифікації і через 60 днів не переросте у повноцінну угоду з ядерного досьє — Тегеран матиме і знятий тиск санкцій, і збережений ядерний потенціал. У такому разі питання не в тому, чи вплине угода на Україну, а в тому, чи стане вона прецедентом «заморожування без рахунку» — моделлю, яку Москва вже пропонує для себе?
