Засідання Ставки Верховного Головнокомандувача 2 травня 2025 року зосередилось не на фронтових зведеннях, а на питанні, яке Київ довго тримав у закритому режимі: власна ракетна програма. Президент Зеленський назвав прискорення виробництва балістики та антибалістичної системи «головним завданням» і вперше відкрито оголосив, хто за нього відповідатиме перед партнерами.
Що вирішила Ставка
За словами Зеленського, на засіданні обговорювали не стратегічні концепції, а конкретні кроки. Як повідомляє NV, президент заявив, що «завданням є максимальне прискорення створення українських балістичних систем» і що вітчизняні далекобійні спроможності — це «зрозуміла й ефективна гарантія безпеки України».
Зеленський доручив Міністерству закордонних справ та Міністерству оборони активізувати роботу з міжнародними партнерами для залучення додаткового фінансування. Формулювання важливе: відповідальність за пошук коштів покладено не на «Укроборонпром» і не на Офіс президента, а на два відомства з інституційними зв'язками на Заході.
«Інвестиції в українське виробництво — це інвестиції у примус Росії до миру, і партнери мають це відчувати як наше спільне з ними досягнення».
Президент України Володимир Зеленський, 2 травня 2025
Контекст: де програма зараз
Ставка відбулась на тлі конкретних зрушень у виробництві. Як зазначав ще в квітні міністр стратегічних галузей Герман Сметанін, обсяги випуску балістичних ракет і далекобійної версії «Нептун» досягли рівня, достатнього для регулярного бойового застосування. Втім, між «регулярним застосуванням» і «серійним виробництвом у масштабах, що змінюють баланс» — значна дистанція.
Паралельно Зеленський ще в квітні заявив, що Україна веде переговори з кількома державами щодо спільної антибалістичної системи. За його словами, завдання — створити власну антибалістичну систему за рік, хоча й визнав: це «реалістично, але дуже складно». Головним обмежувальним чинником названо доступ до ключових компонентів, а не брак інженерних компетенцій.
Окремий трек — розміщення виробничих потужностей за кордоном. Як розповів Зеленський у травневій розмові з журналістами, партнери фінансуватимуть спільні проєкти, розташовані на своїх територіях, а після війни отримають доступ до технологій. Виробництва, за словами президента, мають запрацювати вже цього року.
- Балістика: перехід від льотних випробувань до бойового застосування підтверджено; серійне виробництво — наступний рубіж
- Антибалістична система: переговори з кількома країнами, терміни — орієнтовно рік; компанія Fire Point анонсувала бюджетну альтернативу Patriot до кінця 2027 року
- Фінансування: три канали — державний бюджет, власні кошти підприємств, внески партнерів; конкретні суми не розкриваються
Що лишається поза кадром
Ані після Ставки, ані в подальших заявах не прозвучало публічного механізму контролю виконання доручення МЗС і МОУ: ні термінів, ні критеріїв результату, ні імен відповідальних. Заступник голови Офісу президента Павло Паліса раніше казав, що поява власної балістики «не призведе до критичних змін у війні», але є «серйозним аргументом» — і що таку зброю мають лічені країни світу.
Якщо МЗС і МОУ до кінця року залучать зовнішнє фінансування під конкретні виробничі лінії — рішення Ставки набуде вимірної ваги. Якщо ні, воно залишиться публічним сигналом про намір, але не про спроможність.