У 2024 році ВООЗ зафіксувала 487 атак на об'єкти охорони здоров'я в Україні — на 12% більше, ніж роком раніше. Загальна кількість підтверджених ударів із початку повномасштабного вторгнення перевищила 2500. Близько 80% з них припадає на лікарні, амбулаторії та інші заклади стаціонарної допомоги. На цьому тлі питання «що робити персоналу, якщо влучили в нас» перестає бути теоретичним.
Симуляція, а не інструктаж
За ініціативи ЮНІСЕФ в Україні запрацювала програма тренінгів для медичного персоналу, яка відрізняється від стандартного цивільного захисту одним принциповим елементом: у сценарії лікарня — не просто будівля поруч із зоною ураження, а безпосередня ціль удару. Учасники відпрацьовують дії в момент оголошення сигналу тривоги, під час самого інциденту та в перші хвилини після нього — коли персонал одночасно є потенційною жертвою і єдиним ресурсом для пацієнтів.
Навчання вже пройшли медичні заклади в Чернігівській області, Одесі, Запоріжжі та Києві. ЮНІСЕФ паралельно реалізує суміжний напрямок: у 2024 році організація разом із партнерами відкрила 12 навчально-ресурсних центрів у семи регіонах — Волині, Львівщині, Закарпатті, Чернігівщині, Київщині, Одещині та Дніпропетровщині.
Що відпрацьовують
- Укриття на місці (shelter-in-place): коли евакуація небезпечніша за залишення пацієнта в палаті — і як це визначити за типом сигналу та відстанню до укриття.
- Сортування в умовах структурних пошкоджень: пріоритизація при одночасному надходженні нових постраждалих і вже наявних пацієнтів, які потребують безперервного лікування.
- Ланцюг командування: хто приймає рішення, якщо головний лікар недосяжний, і як уникнути паралічу ухвалення рішень під час хаосу перших хвилин.
- Комунікація з пацієнтами та родичами: чіткі інструкції замість заспокоєння, щоб запобігти стихійній евакуації, яка створює додаткові ризики.
Контекст для пацієнтів
Для людей, які перебувають на стаціонарному лікуванні або планують планові процедури, тренінги мають практичний вимір. Знання того, що персонал відпрацював конкретний сценарій — не лише теоретично ознайомлений з інструкцією — змінює характер взаємодії під час інциденту. Пацієнт, який розуміє логіку рішень медпersonалу («чому мене не ведуть в укриття, а просять залишитись»), з меншою ймовірністю діятиме всупереч протоколу.
«Система охорони здоров'я України залишається під величезним тиском. У 2024 році зафіксовано 487 атак на медичні заклади — зростання на 12%, а загальна кількість перевищила 2500 із початку повномасштабного вторгнення».
ВООЗ, річний звіт про надзвичайні ситуації в Україні, 2024
Межі програми
Тренінги не вирішують структурної проблеми: значна частина українських лікарень досі не має повноцінних укриттів або має їх лише для частини персоналу. Будівництво захисних споруд іде паралельно — ЮНІСЕФ реабілітував укриття в 17 лікарнях і перинатальних центрах у Чернігівській, Дніпропетровській, Одеській, Запорізькій, Житомирській областях та Києві. Але укриття без відпрацьованого протоколу — це інфраструктура без алгоритму її використання.
Програма охоплює поки що обмежену кількість закладів. Наскільки швидко модель масштабується на лікарні прифронтових областей — Херсонщини, Харківщини, Донеччини, де ризик прямого влучання найвищий — залежатиме від того, чи отримає ініціатива системне фінансування від держави, а не лише від міжнародних донорів.
