Україна розвиває дві балістичні ракетні програми паралельно — державну і приватну. Їх об'єднує одна мета: вразити цілі глибше за дрони і крилаті ракети. Але між «вже в серії» і «скоро побігли» — принципова різниця.
«Сапсан»: від полігону — до бойового пуску
Оперативно-тактичний ракетний комплекс «Сапсан» (він же «Грім-2» в експортній номенклатурі) розробило КБ «Південне», виготовив Южмаш. У липні 2024 року відбулися перші успішні випробування. У травні 2025-го — перший бойовий пуск: за даними директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентина Бадрака, ракета знищила російський командний пункт на відстані близько 300 кілометрів.
Технічні параметри «Сапсана»:
- Дальність: до 500 км
- Швидкість: 5,2 маха (~1769 м/с) — вдвічі швидше за американський ATACMS (3 маха)
- Бойова частина: ~480 кг
Для порівняння: «Іскандер-М» розвиває близько 6 махів. «Сапсан» знаходиться між ATACMS і «Іскандером» — як за швидкістю, так і за дальністю. У червні 2025 року керівник Офісу президента Андрій Єрмак підтвердив у коментарі The Times, що ракета перейшла в серійне виробництво.
Що в радіусі 500 км від позицій ЗСУ: Крим, Ростов-на-Дону, Воронеж, Белгород, Курськ — аеродроми, бази постачання, вузли управління.
Fire Point: приватна ініціатива з амбіціями на 855 км
Паралельно компанія Fire Point розробляє дві балістичні ракети — FP-7 та FP-9. Їхня конструктивна основа нестандартна: як прямо визнав головний конструктор Денис Штілерман, це «ракета-клон» радянської зенітної 48Н6 з комплексу С-400 — але повністю в композитному корпусі, що робить її легшою і дальнобійнішою.
- FP-7: дальність до 200 км; за словами розробників, ракета готова і у військових є запит
- FP-9: заявлена дальність 855 км, бойова частина 800 кг, швидкість на підльоті — понад 1200 м/с
«FP-9 буде легко влучати в цілі в Москві. У «Іскандера» зараз близько 800 метрів за секунду, а у нас буде вище ніж 1 200. 25% точно будуть пробивати ППО і влучати у ціль».
Денис Штілерман, головний конструктор Fire Point
Але FP-9 ще не злітала. Зараз іде заливка двигуна і наземний прожиг — після цього заплановані льотні випробування. Кодифікація ракет, за планом компанії, завершиться не раніше лютого 2026 року.
Москва в радіусі — але з застереженнями
Ракета з дальністю 855 км теоретично може досягти Москви — якщо пуск здійснено з районів близько до кордону. Відстань від Харківщини до Москви — близько 1000–1100 км, тобто FP-9 навіть у максимальній конфігурації не дістає до столиці РФ з більшості підконтрольних Україні позицій. Досяжні цілі в реальному радіусі — Брянськ, Орел, частина Підмосков'я з позицій максимального зближення з кордоном.
Окремий фактор — московський ешелонований ППО-контур, найщільніший у Росії. Навіть висока швидкість (~1200 м/с) не гарантує прориву: за оцінкою військових аналітиків, перехоплення балістичних цілей над Москвою технічно складніше, ніж над фронтом, але не виключене.
Дві програми — два стани готовності
Відмінність між двома напрямками принципова:
- «Сапсан» — реально застосований у бою, переходить у серійне виробництво на базі КБ «Південне» / Южмаш
- FP-7 / FP-9 — приватна розробка, FP-7 заявлено як готову, FP-9 ще не пройшла льотних випробувань
Поява власної балістики принципово змінює логіку ударів у глибокому тилу: балістична ракета зі швидкістю понад 1200 м/с дає ППО супротивника в рази менше часу на реакцію, ніж крилата ракета чи дрон. Саме тому дрони-камікадзе, попри масове застосування, досі не змогли системно вразити захищені об'єкти в Росії.
Якщо FP-9 пройде льотні випробування за графіком і вийде на кодифікацію до лютого 2026 року — питання переміститься з «чи долетить» до «чи вистачить ракет для системного тиску»: серійне виробництво приватної компанії в умовах війни залежить від ресурсів, захищеності заводу і темпу замовлень від Міноборони.
