Реформа Державної митної служби України (ДМС) офіційно коштує близько 1,2 млрд євро. Цю цифру закладено в програмних документах національної стратегії доходів до 2030 року. Більшу частину очікують не від державного бюджету — від донорів.
Головна зміна в донорській карті — зникнення USAID. За словами заступника голови ДМС Владислава Суворова, раніше USAID був ключовим донором, однак після його закриття адміністрацією Трампа у серпні 2025 року «зараз ключовим донором виступає Євросоюз, активно включається Японія, а Норвегія допомагає у проведенні антикорупційних заходів».
ЄС фінансує — і ставить умови
Тут виникає структурний парадокс: Євросоюз є одночасно головним донором реформи та головним кредитором, який вимагає цю реформу як передумову для виплати грошей.
Щоб отримати у червні 2026 року перший транш макрофінансової допомоги на 3,2 млрд євро в рамках 90-мільярдного кредиту ЄС, Україна мала, зокрема, подати оновлений Митний кодекс та призначити постійного керівника Держмитслужби.
Щодо керівника — зобов'язання виконано із затримкою майже на рік. 10 квітня 2026 року Кабінет міністрів призначив Ореста Мандзія на посаду голови ДМС — за результатами відкритого конкурсу, подання вніс міністр фінансів Сергій Марченко. ДМС вперше за роки отримала повноцінного керівника без статусу в.о. До цього відомство без постійного очільника існувало з листопада 2021 року.
Щодо Кодексу — процес іще в русі. Проєкт нового Митного кодексу, що містить 781 статтю, наприкінці травня 2026 року перебував на завершальній стадії доопрацювання після урядового комітету. Мінфін планував завершити підготовку тексту у квітні, а у червні передати його на оцінку експертам DG TAXUD.
Навіщо 1,2 млрд, якщо митниця вже збирає сотні мільярдів
Масштаб втрат пояснює, чому на реформу готові витратити мільярд з гаком. За оцінками голови комітету Верховної Ради з питань фінансів Данила Гетманцева, через неефективну роботу митниці держбюджет щороку втрачає від 100 до 120 млрд грн. Його заступник Ярослав Железняк наводить динаміку: перший рік повномасштабної війни — близько 100 млрд грн втрат, від початку 2024 року до жовтня — близько 40 млрд грн.
Дослідження CASE Україна та Інституту соціально-економічної трансформації за підтримки CIPE фіксує, що річні обсяги потенційної контрабанди та «сірого імпорту» у грошовому вимірі становлять 270–450 млрд грн.
«Схеми ухилення від сплати податків, які здатна мінімізувати оновлена якісна митниця, завдають втрат держбюджету в 120–150 млрд грн на рік».
— економіст Олег Гетман, ZN.ua
Тобто навіть якщо реформа поверне лише третину тіньових потоків — вона окупиться менш ніж за рік.
Що вже зроблено — і що гальмує
- За підсумками 2025 року Мінфін зафіксував прогрес у митній сфері на рівні 96% виконання Угоди про асоціацію з ЄС.
- У 2025 році в межах інструменту Ukraine Facility Україна отримала до 9 млрд євро фінансування від ЄС.
- Місія МВФ у листопаді 2025 року засвідчила значний прогрес і рекомендувала надати ДМС статус правоохоронного органу.
- Станом на кінець 2025 року лише близько 5% митних брокерів отримали обов'язкові авторизації — попри дедлайн у квітні 2026 року.
Останній пункт — індикатор реального стану: законодавча рамка будується швидше, ніж виконавча система встигає адаптуватися.
Орест Мандзій, призначений у квітні 2026 року, — колишній детектив НАБУ, перший за п'ять років повноцінний керівник митниці. Серед його завдань — кадрове перезавантаження: звільнення (при потребі) і призначення керівників територіальних підрозділів, атестація посадових осіб, перевірка на доброчесність та спосіб життя.
Питання не в тому, чи реформується митниця — реформується. Питання в тому, чи утримає новий керівник темп після того, як ЄС отримає свої структурні маяки і зовнішній тиск послабне: саме в цей момент в Україні зазвичай зупинялися попередні «перезавантаження» відомства.
