Коли говорять про нелегальну каву в Україні, зазвичай мають на увазі підпільні цехи під Києвом, де в складських приміщеннях обсмажують зерна й клеять фальшиві етикетки Lavazza. Але ця справа — інша.
Що сталося
Київська митниця зупинила вантаж, який підприємство задекларувало як 8,6 тонни натуральної смаженої кави вартістю 77 700 євро. Під час огляду виявили 12,2 тонни — на 3,6 тонни більше. Загальна вартість партії — близько 12,8 млн гривень.
Підробки не було. На кожній палеті — заводське маркування Lavazza з номером замовлення й унікальними кодами ідентифікації транспортних упаковок. Саме ці коди й стали доказом: коли митники звернулися до виробника, Lavazza підтвердила — партія була вкрадена на території ЄС під час транспортування до Словаччини.
Партію вилучено. Триває міжнародна співпраця для встановлення осіб, причетних до викрадення вантажу на території ЄС.
Держмитна служба України
Чому «крадене» гірше, ніж «контрафактне»
На перший погляд — парадокс. Оригінальна кава, не підробка, якість не викликає сумнівів. Але схема зі справжнім товаром має свою логіку:
- Жодних витрат на виробництво — тільки транспорт і документи.
- Товар проходить будь-яку експертизу якості — він справді оригінальний.
- Єдина вразлива точка — серійні коди, якщо виробник веде їхній реєстр і готовий співпрацювати з митницею.
Для порівняння: тіньовий ринок кави в Україні, за оцінками учасників галузі, становить 35–40% від загального споживання. Левова частка — це контрафакт місцевого виробництва або занижена митна вартість. Крадений оригінал — менш поширена, але значно важча для відстеження категорія.
Контекст: кава як ціль для вантажних злочинців
За даними Munich Re, продукти харчування та напої стабільно очолюють список найчастіше викрадених вантажів у Європі — 10% усіх зафіксованих інцидентів. Кава потрапляє до категорії ризику через компактність, високу ліквідність і відносну легкість збуту через дрібну роздрібну мережу.
Як повідомляє Tive, організовані злочинні групи в регіоні EMEA все частіше використовують інсайдерів у логістичних ланцюжках і відстежують переміщення вантажів у реальному часі — тобто крадіжка партії Lavazza десь між заводом і Словаччиною не виглядає випадковим злочином.
Що далі
Держмитслужба підкреслює «міжнародну співпрацю», однак не називає ні країну відправлення, ні конкретний маршрут, ні те, чи встановлено підозрюваних на боці ЄС. Партію вилучено — але питання про те, хто організував викрадення і як вантаж опинився у схемі українського імпортера, публічно залишається без відповіді.
Якщо українська сторона справді має серійні коди й Lavazza підтвердила факт крадіжки, то європейські правоохоронці вже мають предмет для розслідування. Чи стане ця справа першим публічним вироком у ланцюжку «крадіжка вантажу в ЄС → перепродаж в Україну» — залежить від того, чи захоче хтось із двох сторін довести її до суду, а не зупинитися на вилученні.
