У суботу, 1 серпня, два реактивні безпілотники "шахед" влучили в склад видавництва "Ранок" у Харкові – той самий, звідки йшли замовлення мережі книгарень "КнигоЛенд". Площа пожежі – близько 10 000 кв. м, температура всередині – сотні градусів, пожежники не гарантували загасити вогонь навіть до кінця дня. Жертв серед працівників немає. Але за пожежею стоїть арифметика, яку варто розкласти окремо від фото полум'я.
Хто саме залишився без книжок
"Ранок" – головне дитяче видавництво країни, і склад горів у момент, коли компанія розвозила підручники по школах перед 1 вересня. Гендиректор видавництва Віктор Круглов розповів Суспільному Харків, що орієнтовні збитки можуть сягати 300 млн грн
, і наголосив: "Це був не випадковий, а цілеспрямований удар по книжковому складу".За його оцінкою, разом із товарами розподільчого центру "КнигоЛенду" знищено кілька мільйонів примірників – близько 15-20% всієї видавничої продукції, яка зараз є в Україні, українських книжок
. Це не метафора масштабу, а частка всього товарного запасу галузі, що зникла за один наліт.Найбільш конкретний наслідок – школярі. Круглов пояснив, чому "додрукувати" не вирішує проблему швидко: "Будемо домовлятися з друкарнями, щоб додруковувати книжки. Насамперед – підручники. Але я хочу сказати, що десятки тисяч найменувань неможливо швидше, ніж за рік"
. Тобто частина підручників фізично не встигне до дзвінка 1 вересня, і школи муситимуть викручуватися – ксерокопіями, електронними версіями чи старими виданнями.Це вже не перший склад "Ранку"
Удар 1 серпня – не перша атака саме на цю компанію. У 2022 році російські обстріли пошкодили логістичний центр видавництва "Ранок" у Харкові, тоді було знищено частину книжкових запасів і завдано збитків на десятки мільйонів гривень
. Різниця у порядку збитків – з десятків мільйонів до 300 млн – показує, наскільки виріс масштаб цілей і наскільки точнішими стали удари по цивільній логістиці видавництв.Липень уже був рекордним місяцем втрат
Атака на "Ранок" сталася на тлі серії ударів, які й без неї зробили липень найважчим для галузі місяцем. 23 липня міністерка культури Тетяна Бережна заявила, що внаслідок атак окупантів було знищено загалом понад 1,5 млн книжок і підручників українських видавництв
. Найбільше постраждала друкарня "Конві Плюс": там згоріли понад 600 000 готових книжок і підручників, а також близько 350 000 примірників, що перебували у виробництві.До переліку липневих утрат додаються ще кілька епізодів:
- 2 липня в Києві знищено склад логістичного партнера видавництва BookChef – компанії Denka Logistics, втрачено близько 800 000 книг.
- 8 липня пошкоджено приміщення дитячого видавництва "Мамине сонечко" разом із запасом готових книг і журналів.
- 19 липня удар по Києву знищив склад видавництва "Книголав" – на складі "Книголаву" знищені майже 200 тисяч книжок, попередні збитки видавництва – близько 20 мільйонів гривень.
Керівниця Українського інституту книги Олександра Коваль після цієї серії ударів заявила про необхідність виділення 150-200 млн грн на відновлення втраченого мільйона книжок
. Порівняйте цю суму із самими лише збитками "Ранку" за одну ніч – 300 млн грн – і стає зрозуміло: державної компенсації, про яку йшлося ще до серпневого удару, вже недостатньо навіть на одне видавництво.Держава пообіцяла механізм – але поки без грошей
27 липня прем'єр-міністр Сергій Корецький доручив підготувати механізм державної підтримки для книговидавничої галузі, наголосивши на важливості відновлення роботи видавництв і поповнення фондів бібліотек. Доручення є, конкретної суми і термінів компенсації – ще ні. Тим часом видавництва рахують збитки не в абстрактних мільйонах, а в конкретних тиражах підручників, яких не буде на партах 1 вересня.
Питання на найближчий місяць просте: чи встигне держава перетворити доручення прем'єра на реальні виплати й друкарські потужності швидше, ніж почнеться навчальний рік – чи школи знову компенсуватимуть втрати галузі власними ксерокопіями.
