Що сталося
На початку 2026 року на Київщині посадовці одного з агропідприємств організували оборудку з удаваним продажем кукурудзи. За даними слідства, ініціатором схеми виступив екснардеп і колишній міністр агропромислового розвитку України, до реалізації також залучили директора підприємства та технічного керівника.
Фігуранти уклали угоду на постачання 7 000 тонн зерна врожаю 2025 року і передали покупцеві фальшиві складські квитанції та акти приймання‑передачі. Документи вказували, що продукція зберігається на елеваторі в Київській області, тоді як перевірка встановила: на момент оформлення паперів зерна на складі не було.
«Крім того, підприємство‑продавець видало складські документи на понад 130 тис. тонн продукції, що вдвічі перевищує реальну технічну потужність їхнього елеватора (60 тис. тонн). Експертиза підтвердила завдання збитків потерпілій стороні на суму 63,7 млн грн»
— Офіс Генерального прокурора
Як працювала схема
Схема поєднувала документальну підміну та інструменти, які створюють видимість легітимності: фальшиві складські квитанції, акти приймання‑передачі, а також перевищення обсягів у паперах щодо реальної потужності елеватора. Така практика дозволяє виводити кошти та фіксувати «постачання» без фізичної передачі товару.
Правоохоронці провели 26 обшуків у Києві та області, вилучили фінансові документи, електронні носії та транспорт. Огляд елеватора підтвердив відсутність задекларованого зерна.
Чому це важливо
За такі схеми платить не лише покупець чи постачальник — платить ринок. Фінансові втрати в 63,7 млн грн підривають довіру до договорних відносин у агросекторі, ускладнюють доступ до кредитів і страхування, а також збільшують ризики для чесних фермерів і торгівців. У контексті воєнного та післявоєнного відновлення України прозорість і контроль за обігом продовольства — критично важливі.
Дії правоохоронців і перспективи
Трьом учасникам схеми оголошено підозру в шахрайстві в особливо великих розмірах. Наразі вирішується питання про обрання запобіжних заходів, досудове розслідування триває. Слідчі кроки — вилучення документів та техніки, експертизи — мають на меті повністю відтворити схему й довести ланцюжок ухвалення рішень.
Справу варто розглядати не лише як кримінальне провадження, а й як сигнал для ринку: держава й бізнес мають посилити інструменти контролю за складським обліком та реєстрацією товарних запасів, аби подібні махінації не ставали елементом системного ризику.
Наступний крок — судові рішення, які покажуть, наскільки ефективною сьогодні є система протидії економічним злочинам у агросекторі та чи вдасться відновити довіру покупців і партнерів. Чи стануть ці матеріали підставою для змін у правилах обігу зерна та контролі елеваторів?
