У середині квітня сім російських дронів за три хвилини знищили зерновий термінал американської агрокомпанії Cargill на півдні України. Водій вантажівки, що стояв поруч, зняв атаку на відео. «Це неможливо. Це неможливо», — чути в записі, який верифікувала The New York Times. Для самої компанії удар виявився другим публічно небажаним: ще у 2022 році Росія захопила частину активів Cargill на окупованій Херсонщині.
Систематика, а не випадковість
До літа 2025 року Росія практично не атакувала американські бізнеси в Україні цілеспрямовано. «Я не пам'ятаю, щоб Росія спеціально атакувала американські компанії в Україні до 2025 року», — сказав NYT Джим О'Браєн, який обіймав посаду помічника держсекретаря у справах Європи та Євразії до повернення Трампа до влади у січні 2025-го. Після цього щось змінилося.
У червні 2025-го удар отримав офіс київського підрозділу Boeing — компанія наймає в Україні близько тисячі фахівців. У серпні дві крилаті ракети влучили у завод американського виробника електроніки Flex Ltd. у Мукачеві — за сотні кілометрів від лінії фронту. Потім прийшла черга Coca-Cola: атаки зафіксовано на електростанцію і сонячну станцію поблизу заводу компанії під Києвом. Місцева влада вважає, що метою був саме американський завод. Також під удари потрапили об'єкти Mondelez, Philip Morris і зернового гіганта Bunge.
За даними лютневого опитування 2026 року, 47% американських компаній в Україні зазнали збитків під час повномасштабної війни, 38% — втратили співробітників.
Асиметрія реакції
Відповідь Вашингтона виявилася мінімальною. Після удару по заводу Flex у серпні 2025-го Трамп сказав лише: «Я сказав йому, що мені це не подобається» — і змінив тему. У 2026 році адміністрація публічно не засудила жодної задокументованої атаки на американські активи. Джерела NYT описали реакцію Вашингтона як «визнання стурбованості». Держдепартамент обмежився заявою, що «закликає обидві сторони утриматися від атак на американські бізнес-інтереси».
«Відповідь адміністрації — це мовчання. Повне мовчання».
Сенатор Джін Шагін (демократ, Нью-Гемпшир), член Комітету із закордонних справ Сенату, після брифінгу представників Coca-Cola, Cargill і Bunge у лютому 2026 року
Шагін підписала двопартійну сенатську резолюцію, яка засуджує «цілеспрямовані атаки на американські компанії в Україні з метою відлякати американські інвестиції». Резолюція залишається декларацією — без механізму примусу чи санкцій.
Дзеркальний контраст
Паралельно з мовчанням щодо ударів по американських активах в Україні Вашингтон зробив протилежний крок у інший бік. Після того як 25 листопада 2025 року Україна вдарила по нафтовому терміналу «Шесхаріс» у Новоросійську, Держдепартамент надіслав Києву офіційну ноту-демарш. Причина: термінал обслуговує казахську нафту через Каспійський трубопровідний консорціум, де акціонером є американська Chevron.
Посол України в США Ольга Стефанішина підтвердила отримання ноти публічно: «Ми почули від Держдепу, що маємо утриматися від атак на американські інтереси». Тобто американські інтереси в Росії виявилися захищенішими, ніж американські інтереси в Україні — принаймні на рівні дипломатичних реакцій.
Що стоїть за мовчанням
Мотивація Росії залишається предметом дискусій. Частина українських бізнесових кіл вважає, що атаки — елемент загальної кампанії проти економічної інфраструктури без урахування національності власника. Інша версія: Москва тестує, чи захищатиме Вашингтон своїх інвесторів у країні, з якою щойно підписав угоду про спільний інвестиційний фонд. 30 квітня 2025 року США та Україна підписали угоду про Реконструкційний інвестиційний фонд, що надає американським інвесторам пріоритетний доступ до енергетичного сектору.
Енді Хандер, голова Американської торговельної палати в Україні, закликав Трампа «стати поруч з американським бізнесом в Україні» і «показати Путіну, що Сполучені Штати захищають своїх». Росія продовжила атаки.
Колишній заступник міністра економіки України Олександр Романишин сформулював ставки точно: або Вашингтон надсилає чіткий сигнал, що американський бізнес за кордоном захищений, або він мовчки приймає прецедент, який «інші авторитарні режими вивчатимуть дуже уважно».
Якщо до кінця 2026 року адміністрація Трампа не відреагує публічно хоча б на одну задокументовану атаку на американські активи в Україні — компанії, що залишилися, матимуть усі підстави переглянути, чи варто залишатися.
