Що сталося
У 2025 році виробництво автомобілів на італійських майданчиках Stellantis скоротилося більш ніж на 20% — до 379 706 одиниць, повідомила профспілка FIM‑CISL.
Найбільший удар припав на сегмент легкових автомобілів: їх випуск упав на 24,5% — до 213 706 одиниць. Агентство Bloomberg зазначило, що це найгірший показник з 1955 року, коли попередник Stellantis — Fiat — випустив 230 988 автомобілів.
"Найгірший результат з 1955 року"
— Bloomberg
За два роки обсяги виробництва легкових авто в Італії впали майже вдвічі порівняно з 2023 роком (521 104 одиниці).
Причини — прості та системні
Падіння — результат поєднання факторів, які добре відомі аналітикам аутомотиву: цикли запуску нових моделей, релокація виробничих потужностей у країни з нижчими витратами праці, структурні зміни на ринку (перехід до електро- та гібридних моделей) та тимчасові зупинки виробництва. Італійський уряд прямо критикував попереднє керівництво за переміщення частини виробництва до Марокко.
"Майже половина робітників концерну змушені працювати за скороченим графіком"
— FIM‑CISL
Де ситуація найгірша — і де є світло
Деякі заводи стояли понад 100 днів упродовж року; випуск на заводі Melfi скоротився майже наполовину. Водночас завод Mirafiori у Турині показав зростання завдяки запуску гібридного Fiat 500 — приклад того, як оновлення модельного ряду може локально змінити тренд.
Наслідки для робітників та промисловості
Сьогоднішні цифри означають не лише зниження виробництва — це втрачені робочі дні, зростання неповного робочого часу та тиск на локальні екосистеми постачальників. Для південних регіонів, де великий завод — один із ключових роботодавців, падіння має соціально‑економічні наслідки.
Чи є вихід — і коли чекати змін
Stellantis обіцяє інвестувати в італійські потужності: припинення падіння може прийти з двома новинками, які мають стартувати в 2026 році — посилення виробництва гібридного Fiat 500 і запуск нового Jeep Compass на півдні Італії. Однак це більше ніж питання конвеєра: потрібні чіткі інвестиційні плани, державно‑промислова координація і реальна підтримка ланцюгів постачання.
Короткий висновок
Падіння до рівня 1955 року — це сигнал: є ризик деградації виробничої бази, але є й ілюстрація того, як швидко може змінити картину оновлення модельного ряду. Тепер питання за акторами: чи перетворять обіцянки нового керівництва Stellantis і вимоги уряду в інвестиції та замовлення, які повернуть робочі місця й конкурентоспроможність заводів?
