У 2021 році Львів перерахував польській компанії Control Process S.A. 3,6 млн євро авансу на будівництво механіко-біологічного комплексу з переробки відходів потужністю понад 250 тисяч тонн на рік. Проєкт фінансувався з міського бюджету: це кредитні зобов'язання громади та гранти. П'ять років і дев'ять додаткових угод потому — завод не добудований, а відносини між містом і підрядником перейшли в режим міжнародного арбітражу.
Як повертали гроші
Після розірвання контракту 6 квітня 2026 року ЛКП «Зелене місто» звернулося до банку-гаранта — польського ING Bank Śląski — з вимогою виплати залишку непогашеного авансу. Підрядник намагався заблокувати виплату: компанія звернулася із запитом про призначення надзвичайного арбітра в Міжнародній торговій палаті (ICC) у Парижі. Як повідомляє Zaxid.net, усі вимоги Control Process були відхилені. Банк перерахував Львову 947 тисяч євро.
Для міського бюджету це не перемога, а часткове відшкодування втрат. Підрядник встиг витратити більшу частину авансу — і, за даними міськради, не передав повний пакет проєктної документації, не доставив частину обладнання та відмовився виконувати окремі роботи, передбачені контрактом.
П'ять років зриву
Завод мали здати ще у 2023-му. Потім — у лютому 2025-го. Потім — у жовтні 2025-го. Кожен перенос супроводжувався новою угодою: загалом їх підписали дев'ять. Як повідомляє Forbes.ua, станом на серпень 2025 року підрядник вже отримав €29 млн, але завершення пусконалагоджувальних робіт навіть до кінцевого терміну виглядало нереальним. Додатковим приводом для розірвання стала спроба Control Process заблокувати саму банківську гарантію — інструмент захисту, передбачений контрактом.
«Ми не можемо дозволити собі втрачати час і гроші громади».
ЛКП «Зелене місто», після розірвання контракту з Control Process S.A.
Польська сторона відреагувала різко. Заступник міністра закордонних справ Польщі Марцін Босацький назвав розірвання «вкрай недружнім кроком», що нібито шкодить польсько-українським відносинам. Control Process стверджує, що затримки були спричинені діями самого Львова, і наполягає: загальна вартість контракту — €40,9 млн, а місто сплатило лише близько €30 млн.
Арбітраж: два майданчики, одна суперечка
Юридичний конфлікт роздвоївся географічно. Львівська сторона веде основний розгляд у Міжнародному комерційному арбітражному суді при ТПП України в Києві. Control Process наполягає, що єдиним легітимним майданчиком є ICC у Парижі — і там уже є рішення від 16 травня 2026 року, яке визнає одностороннє розірвання контракту незаконним. За даними Високого Замку, компанія вимагає від Львова компенсації, тоді як місто виставляє зустрічні претензії: борги за електроенергію, оренду техніки, вартість відновлення документації.
- Загальна вартість контракту: €40,9 млн
- Отримано підрядником: близько €29–30 млн
- Повернуто через банківську гарантію: €947 тис.
- Стан об'єкта на момент розірвання: будівельні роботи — ~80%, монтаж обладнання — незавершений
Тим часом Львів оголосив про намір провести новий міжнародний тендер і добудувати завод із іншим підрядником. Місто продовжує генерувати сотні тисяч тонн відходів на рік без сучасної інфраструктури переробки — проблема, яку анонсували ще у 2016 році.
Повернуті 947 тисяч євро — це менше 3% від суми, вже перерахованої підряднику. Реальний масштаб збитків для львівської громади визначить арбітраж: якщо ICC у Парижі підтвердить свою юрисдикцію і визнає розірвання незаконним, місто може зіткнутися зі значно більшими виплатами, ніж повернуло сьогодні. Питання не в тому, чи добудують завод — а в тому, скільки громада заплатить двічі за той самий об'єкт.
