Три роки переносів — і досі без пасажирів
Росія втретє переносить запуск легкомоторного літака ЛМС-901 «Байкал», який має замінити радянський Ан-2 («кукурузник»). За словами голови Державної транспортної лізингової компанії Михайла Парнєва, перші машини передадуть авіаційному альянсу «Аерохімфлот» у 2027 році — але не для перевезення пасажирів, а для «авіаційних робіт»: обприскування полів, вантажних рейсів, обкатки конструкції. Коли з'явиться пасажирська версія — Парнєв не уточнив.
Для десятків малих міст Сибіру та Далекого Сходу, де Ан-2 досі є єдиним транспортним зв'язком зі світом, ця дата означає щонайменше ще кілька років на літаках, яким понад 50 років.
Що насправді сталося з проєктом
За даними «Комерсанта» від лютого 2025 року, при проєктуванні «Байкала» були допущені «драматичні помилки» — конструкцію необхідно переробляти, на що потрібно від 3 до 5 років. У травні 2025-го віце-прем'єр Юрій Трутнєв публічно заявив, що розробка зайшла у глухий кут і виходити з ситуації доведеться через ремоторизацію старих Ан-2.
«Виробництво самолёта ЛМС-901 розгорнуто не буде, розробка проєкту зайшла в тупик».
Юрій Трутнєв, віце-прем'єр уряду РФ, 14 травня 2025
Міністерство промисловості та торгівлі Росії і виробник — Уральський завод цивільної авіації (УЗГА) — негайно спростували слова Трутнєва і заявили, що «проєкт іде за графіком». Через день міністр фінансів Антон Силуанов підтвердив повне фінансування, а в квітні 2025-го було підписано держконтракт на ремоторизацію «Байкала» з російськими двигуном і гвинтом загальною вартістю майже 12 млрд рублів.
Двигун — окремий сюжет
Оригінальний «Байкал» літав на американському двигуні GE H80-100. Після санкцій його довелося замінювати на вітчизняний ВК-800СМ. У червні 2025 року літак вперше піднявся в повітря з новим двигуном і гвинтом АВ-901. Сертифікацію двигуна заплановано на перший квартал 2026-го, сертифікат типу на весь літак — до кінця 2026-го. Тобто навіть в оптимістичному сценарії між сертифікатом і першою реальною поставкою — мінімальний буфер, якого в цього проєкту жодного разу не вистачало.
- 2022 — перший перенос: серійне виробництво мало початися у 2023-му
- 2023 — другий перенос: Трутнєв доручив «розібратися з ростом вартості»
- 2025 — третій перенос: поставки перенесено на 2027-й, пасажирський варіант без дати
Тимчасове рішення, яке може стати постійним
Поки «Байкал» буксує, Росія розглядає масову ремоторизацію парку Ан-2 — заміну поршневих двигунів на турбогвинтові ТВД-10Б. Це той самий двигун, виробництво якого з 1984 по початок 1990-х велося в Польщі на заводі, що нині належить американській Pratt & Whitney. Відновлення власного виробництва ТВД-10Б покладено на Об'єднану двигунобудівну корпорацію — без оголошених термінів.
Путін ще у вересні 2024 року на Східному економічному форумі особисто закликав чиновників «прискорити створення «Байкала»». Після цього нічого принципово не змінилося.
Якщо сертифікація двигуна ВК-800 справді завершиться у першому кварталі 2026-го і не потягне за собою черговий перегляд конструкції — поставки 2027 року технічно можливі. Але три попередні дедлайни свідчать, що кожен новий рубіж у цьому проєкті живе рівно до наступного офіційного «уточнення термінів».
