Що сталося
За даними Міністерства юстиції, кількість договорів про дарування житлової нерухомості в Україні зменшилася з майже 158 000 у 2024 році до 108 600 у 2025-му — майже на 40%. Це повернення до довоєнних часток у структурі угод, але на фоні інших перетворень ринку виглядає неоднозначно.
Контекст: від сплеску — до відкату
До повномасштабного вторгнення дарчі становили близько 25–30% усіх угод з відчуження. У 2021 році з 577 388 договорів про відчуження прав власності дарування складали 139 313 (24%). У 2023 році частка піднялася до 28%, а в 2024-му — до 42%.
Головний каталізатор різкого сплеску у 2024 році — зміни до адміністративного кодексу та новий механізм стягнення боргів, закріплений у Законі №10379У. Окрім штрафів від 17 000 до 59 500 гривень, закон дозволяє виконавчій службі накладати арешт на майно або кошти ухилянта-боржника. Це спричинило хвилю переписування майна як інструменту мінімізації ризиків.
"За підсумками 2024 року ми побачили зростання майже на 50% кількості угод з дарування. Тобто всі чоловіки переписували своє майно на дружин та батьків. Зараз кількість угод повернулась на попередній рівень – до класичних 30%"
— Костянтин Олійник, керівник департаменту стратегічного консалтингу UTG
Що показує загальна статистика
У 2025 році нотаріуси оформили майже 367 000 договорів із нерухомістю — на 9,8% менше, ніж у 2024 році. При цьому в окремих категоріях відбулися зростання: угоди купівлі-продажу квартир і будинків — близько 205 000 (плюс 15% до 2024 року), садиб — 320 000 (плюс 44,8%), іншого нерухомого майна — 42 800 (плюс 18%). Аналітики звертають увагу, що методологія класифікації може частково пояснювати розбіжності між сумарними та категорійними показниками.
Що це означає для власника і ринку
З одного боку, відкат до «класичного» рівня дарувань знижує ризик неформальних схем і повертає частину транзакцій у цивілізовані рамки. З іншого — загальне число угод купівлі-продажу залишається на 30% нижчому рівні порівняно з 2021 роком, що вказує на знижену мобільність власників і уповільнення ліквідності ринку.
Для пересічного громадянина це питання безпеки та грошей: стабільність правил власності — ключ до відновлення ринку житла та залучення інвестицій, які потрібні для відбудови країни.
Висновок — без пафосу, з прогнозом
Сплеск дарувань у 2024 році і зворотна динаміка в 2025-му більше говорять про реакцію на законодавчі стимули та емоції власників, ніж про фундаментальні зміни в потребі житла. Якщо державні інститути й нотаріальна практика нададуть ясні правила і оперативні роз'яснення, ринок повернеться до більш передбачуваних механік. Питання залишаються такими: чи зможемо ми перетворити тимчасовий шок на довгострокову прозорість — і чи отримає це відгук у вигляді довіри інвесторів та покупців?
