Поки дипломати говорять про «перемир'я», судновласники по всьому світу вивчають дрібний шрифт угоди: чи справді їм доведеться платити $2 млн за право пройти Ормузькою протокою — і кому саме.
Що відбулося
Після кількох тижнів фактичного блокування протоки Іран погодився на двотижнє припинення вогню з США та Ізраїлем. За словами неназваного регіонального посадовця, на якого посилається AP, умови угоди передбачають, що і Іран, і Оман отримають право стягувати плату з суден, які проходять через Ормуз. Іранська частина піде на відбудову країни.
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі підтвердив прийняття перемир'я, оголосивши, що прохід через протоку відбуватиметься під управлінням іранських військових. Згідно з повідомленням New York Times, озвученим CBC, мова йде про $2 млн з кожного судна.
«Якщо атаки припиняться, ми гарантуємо безпечний прохід»
— Аббас Арагчі, міністр закордонних справ Ірану, у заяві Вищої ради національної безпеки
При цьому, як повідомляє Bloomberg, понад 800 суден досі заблоковані в Перській затоці — більшість із них танкери з нафтою та нафтопродуктами. Вони чекали виходу тижнями.
Іран уже діяв — ще до офіційних домовленостей
Ще до перемир'я КВІР (Корпус вартових ісламської революції) з середини березня de facto стягував плату з суден, які проходили через північний коридор біля острова Ларак, — у китайських юанях, приблизно по $2 млн за судно. Як повідомляє House of Saud, 31 березня парламентський комітет з нацбезпеки та зовнішньої політики затвердив «План управління Ормузькою протокою» і передав його на розгляд повного складу парламенту. Підпис президента та схвалення Ради охоронців — наступні кроки.
Іншими словами: офіційна угода закріпила те, що силовики вже запровадили на практиці.
Де правова межа
Ормузька протока розташована в територіальних водах Ірану та Оману, але десятиліттями вважалася міжнародним водним шляхом із режимом вільного транзиту. Конвенція ООН з морського права (UNCLOS) прямо забороняє прибережним державам стягувати плату лише за факт проходу. Допустимі лише обмежені збори за конкретні послуги — лоцманська проводка, буксирування, допомога в порту — і без дискримінації за прапором судна.
Критичний нюанс, зафіксований у статті Wikipedia про кризу 2026 року: ні Іран, ні США так і не ратифікували UNCLOS. Це означає, що формально жодна зі сторін не зобов'язана дотримуватися конвенції — хоча її норми вважаються звичаєвим міжнародним правом.
ГРС (Рада співробітництва держав Перської затоки) вже назвала збори «незаконними», але до арбітражного провадження не дійшло. Як зазначає britbrief.co.uk із посиланням на представників суднохідної галузі, подібного прецеденту в сучасній історії — стягування плати за прохід через міжнародну протоку — ще не було.
Масштаб: чому це важливо поза регіоном
У 2025 році через Ормуз щодня проходило близько 20 млн барелів нафти та нафтопродуктів — приблизно 25% світової морської торгівлі нафтою, згідно з даними The Conversation. За розрахунками Foreign Policy, навіть помірний збір у $500 тис. з судна при нормальному трафіку (~2600 транзитів на місяць) давав би Ірану понад $1,5 млрд щомісяця. При ставці $2 млн — утричі більше.
- Китай і Японія — найбільші покупці перської нафти — досі не висловили офіційної позиції щодо зборів.
- ОАЕ заявили, що протока «не може бути заручником жодної країни».
- Альтернативний маршрут — навколо мису Доброї Надії — додає тижні шляху й мільйони доларів до кожного рейсу.
Що далі
Перемир'я розраховане на два тижні. Подальші переговори щодо довгострокового статусу протоки, за даними BusinessToday, заплановані на консультації між США та Ізраїлем в Ісламабаді.
Питання не в тому, чи заплатять судновласники зараз — більшість заплатить, бо альтернатива дорожча. Питання в тому, чи стане тимчасовий воєнний збір постійним механізмом після закінчення перемир'я — і чи знайдеться міжнародна інстанція, здатна це оскаржити, якщо обидві ключові сторони конфлікту конвенцію не підписали.
