Що сталося
Іспанська аграрна асоціація Asaja разом із лобістським об’єднанням Copa‑Cogeca подали до Європейської комісії скаргу на 10% експортне мито, яке Україна ввела у вересні 2025 року для сої та ріпаку. Asaja вимагає негайного скасування мита, а в разі відмови пропонує ввести дзеркальні мита на імпорт української олії.
Чому Іспанія реагує
За версією Asaja, мито створює «безпрецедентну» ситуацію недобросовісної конкуренції: сировина нібито залишається в Україні, переробляється за нижчою ціною, а готова олія експортується до ЄС за значно нижчими ставками. Asaja називає цифри: імпорт української олії в ЄС зріс із 2 млн до понад 3 млн тонн — близько 41% від загального обсягу. Це, мовляв, тисне на іспанських виробників і переробників, знижуючи прибутковість фермерів і відбираючи додану вартість у місцевої промисловості.
"Мета заходу — утримати сировину всередині країни, щоб українська промисловість могла купувати її за штучно заниженими цінами"
— Asaja, аграрна асоціація (позиція організації)
Чому Україна запровадила мито
Закон, що набрав чинності у вересні 2025 року, передбачає 10% експортний збір на сою й ріпак. Офіційна мета — підтримка фермерів, стимулювання перероблення всередині країни та наповнення спеціального фонду для аграрних програм. Народний депутат Дмитро Киселевський, один із ініціаторів закону, стверджує, що перший виробничий сезон вже підтвердив ефект: виробництво олії і шроту зросло, експорт продуктів перероблення збільшився.
"Перший же виробничий сезон підтвердив ефективність закону: обсяги перероблення і експорту продуктів перероблення зросли"
— Дмитро Киселевський, народний депутат та лобіст закону
Кількісні результати, які називають в Києві
За даними прихильників ініціативи, у 2025/26 маркетинговому році на перероблення спрямують понад 50% врожаю ріпаку (до 1,7 млн тонн) і понад 60% врожаю сої (до 3 млн тонн). Це має забезпечити рекордне виробництво олії: близько 720 тис. т ріпакової і 600 тис. т соєвої.
Наслідки та ризики
Скарга в Єврокомісії ставить кілька важливих питань для України: по-перше, чи є політичний та юридичний ризик, що ЄС підтримає іспанських виробників, запровадивши контрзаходи. По-друге — як вплине міжнародна напруга на експортні потоки та інвестиційну привабливість переробних проектів. По-третє — чи збережеться баланс між довгостроковою метою розвитку переробки в Україні і короткостроковим тиском на експортні доходи фермерів.
Що далі
Рішення Єврокомісії може визначити, чи залишиться мито інструментом стимулювання внутрішньої переробки, або перетвориться на джерело тривалих торговельних суперечок із партнерами. Аналітики звертають увагу: у великих торговельних суперечках важливі не лише юридичні аргументи, а й дипломатичні кроки — тихі домовленості за лаштунками, які дозволяють мінімізувати втрати для обох сторін.
Тепер хід за європейською стороною: чи вдасться знайти компроміс, який захистить українську переробну галузь і водночас зніме тиск на європейських фермерів? Це питання впливає на ціни, робочі місця й інвестиції — і має значення для кожного, хто працює в агросекторі України.
