Коли Путін летів до Пекіна у травні на свій 14-й візит до Китаю, він публічно анонсував «прориву енергетичну угоду». За даними The Wall Street Journal, жодної угоди не відбулося: у 42 підписаних двосторонніх документах газ і нафта не згадані жодного разу.
Ціна, яку Москва не може прийняти
Суть глухого кута проста та жорстока для Кремля. За даними WSJ, Китай готовий підписати контракт на «Силу Сибіру — 2» лише за однієї умови: ціна газу має бути на рівні внутрішньоросійського тарифу — близько $50 за тисячу кубометрів. Для порівняння: зараз Китай і так купує газ «Газпрому» зі знижкою 39% відносно інших клієнтів і платить $258,8 за тисячу кубів. Того ж рівня, який вимагає Пекін, — $50 — навіть не вистачить покрити собівартість видобутку та транспортування.
Тобто Китай, за суттю, вимагає, щоб Росія субсидувала будівництво й експлуатацію трубопроводу власним коштом, отримуючи натомість збитковий контракт.
Чому Росія в пастці
Газ Ямальського родовища, який мав би піти «Силою Сибіру — 2», не має інших покупців: обсяги надто великі для будь-якого ринку, крім Китаю. До 2022 року цей газ частково абсорбувала Європа — але той ринок закрито. Побудувати термінали для скраплення та переорієнтуватися на СПГ Росія не може ані технологічно, ані фінансово в умовах санкцій.
«Навіщо їм пов'язувати себе зобов'язанням трубопроводу, будівництво якого займе 6 років, а потім збільшувати залежність від Росії, коли вони можуть отримати газ з будь-яких інших країн?»
Йорг Вуттке, партнер DGA Group у Вашингтоні, — WSJ
У світі зараз достатньо зрідженого газу. Пік імпорту трубопровідного газу до Китаю аналітики прогнозують на середину 2030-х — після цього попит почне падати разом зі зростанням відновлюваної енергетики. Підписувати 30-річний контракт із країною під санкціями, яка веде активну війну, Пекіну просто невигідно.
Монопсонія як зброя
Економісти описують ситуацію терміном «монопсонія» — ринок з одним покупцем. Китай це усвідомлює й поводиться відповідно: диктує умови, зволікає, підвищує ставки. Росія своїми руками відрізала себе від європейського ринку й тепер не має важелів тиску на єдиного реального клієнта. Пєсков після травневого саміту заявив про «згоду щодо маршруту» — але навіть Reuters зафіксував: жодного документа про газ підписано не було.
- Китай вже купує російський газ на 39% дешевше за інших клієнтів «Газпрому»
- У 2025 році знижка зросте: ціна впаде до $223,9 за тисячу кубів
- Кожна наступна переговорна раунд погіршує позицію Москви — Китай не поспішає
- Проєкт обговорюється майже 20 років — угоди досі немає
Показово: на початку 2025 року голова «Газпрому» Міллер пропонував підвищити внутрішньоросійські ціни на газ на 230% — фактично щоб підтягнути «внутрішній тариф» ближче до ринкового і зробити китайські умови менш абсурдними. Уряд РФ на це не наважився.
Якщо Москва не зважиться підняти внутрішні ціни на газ або не знайде третього покупця для ямальських обсягів — «Сила Сибіру — 2» залишиться проєктом на папері, а «Газпром» продовжуватиме щороку здавати позиції на єдиному ринку, де йому дозволено торгувати.
