Що сталося
За даними Reuters із посиланням на три джерела, Лівія надала доступ західним компаніям до свого ринку пального через серію тендерів. Vitol, Trafigura та TotalEnergies отримали права на постачання бензину та дизельного пального.
«Vitol отримала права на постачання 5–10 партій бензину на місяць та частини обсягів дизельного пального»
— трейдери, знайомі з результатами тендерів
Контекст: чому це важливо
Лівія видобуває близько 1,4 млн барелів на день, але має обмежені потужності для перероблення, тому країна традиційно залежить від імпорту нафтопродуктів. Пропуск на ринок західних трейдерів означає, що пальне купуватимуть переважно на великих нафтопереробних заводах у Середземномор'ї, а не у російських постачальників.
«Експорт російського палива до Лівії впав приблизно до 5 000 барелів на добу у 2026 році, тоді як у 2024–2025 роках становив близько 56 000 барелів на добу»
— аналітики Kpler
Наслідки для регіону та для України
По-перше, це зменшує енергетичну присутність Росії в Середземномор'ї і відбирає частину ринку, яка раніше забезпечувала надходження та логістичні звʼязки для російських постачань.
По-друге, зміцнення ролі європейських НПЗ — зокрема ISAB та Sarroch, звідки ідуть поставки в Лівію — підвищує значення середземноморських маршрутів та великих трейдерів як гарантії стабільності постачань.
По-третє, для України це сигнал: посилення торгівельних звʼязків у регіоні та диверсифікація поставок можуть послабити російські можливості застосовувати енергетику як інструмент тиску, а також створюють логістичні можливості для співпраці у постачанні енергоносіїв.
На практиці це вже видно: у червні 2024 року до України вперше імпортували скраплений газ із Лівії — імпортером стала одеська компанія Данкор Трейд, що свідчить про реальні торгові зв'язки між країнами.
Ризики та обмеження
Лівійська енергетична реформа триває. Оголошений перший з 2007 року аукціон на розвідку відкриває перспективи ресурсів, але інфраструктура переробки та внутрішня політична нестабільність залишаються обмежувальними факторами.
Крім того, часткова заміна постачань не означає миттєве падіння російського впливу: логістика, контракти та політичні зв'язки переходять поступово.
Висновок
Залучення великих західних трейдерів до лівійського ринку пального — це не лише комерційна операція, а й геоекономічний сигнал. Воно знижує російську присутність у постачаннях до Лівії, підсилює роль середземноморських НПЗ і створює нові торгові зв’язки, які можуть бути корисними для енергетичної безпеки України. Однак повна зміна розкладу вимагатиме часу, інвестицій у переробні потужності та стабілізації самих лівійських інституцій.
