Дев'ять країн заморозили борг України до 2030 року — але остаточний рахунок виставлять після війни

G7 та Паризький клуб продовжили мораторій на обслуговування українського держборгу до кінця лютого 2030-го — синхронно з новою програмою МВФ на $8,1 млрд. Це перший етап: що станеться з боргом далі, залежить від того, коли й як закінчиться війна.

574
Поділиться:
Фото: Міністерство фінансів України

Міністр фінансів Сергій Марченко підписав із представниками дев'яти країн — Канади, Франції, Німеччини, Японії, Італії, Нідерландів, Великої Британії, США та Республіки Корея — оновлений меморандум про призупинення виплат за державним і гарантованим державою боргом. Документ поновлює мораторій, що діє з вересня 2022 року, і продовжує його до кінця лютого 2030-го.

Що саме підписали

Нова угода охоплює борги, що мали обслуговуватися з лютого 2026 року. Крім того, мораторій поширюється на кредити, надані після липня 2022-го і до 26 листопада 2025 року — дати, коли МВФ та українська сторона уклали угоду на рівні персоналу щодо нової програми EFF.

«Це добровільне призупинення виплати боргу є частиною пакету міжнародної підтримки на суму $122 млрд, наданої партнерами України»

— Сергій Марченко, міністр фінансів

Терміни синхронізовані з новою чотирирічною програмою МВФ на $8,1 млрд, яку Виконавча рада Фонду затвердила у лютому 2026 року. Програма розрахована до 2030-го й передбачає загальний пакет міжнародної підтримки на $136,5 млрд.

Механізм виконання: двоетапний підхід

Ключовий момент документу — не сума і не термін, а архітектура. Кредитори явно обрали поетапний підхід:

  • Перший етап — чинний мораторій продовжується на весь строк програми МВФ. Платежів немає, борг накопичується.
  • Другий етап — «остаточне врегулювання» боргу відкладається до моменту, коли зникне те, що кредитори офіційно назвали exceptionally high uncertainty — «виняткова невизначеність», тобто тривалість і наслідки війни.

Іншими словами: підписаний документ фіксує не списання і не графік погашення — він фіксує паузу з відкритим кінцем у частині остаточних умов.

Чого вимагають в обмін

Група кредиторів у своїй заяві, опублікованій французьким Міністерством фінансів, прямо зазначила умови продовження підтримки. Україна має:

  • нарощувати власні бюджетні доходи та зменшувати залежність від зовнішніх трансферів;
  • просувати структурні реформи — верховенство права, антикорупційні заходи, детінізацію економіки;
  • виконувати умови програми МВФ, зокрема фіскальну консолідацію.

Окремо кредитори закликали інших офіційних двосторонніх та комерційних кредиторів «якнайшвидше досягти угоди з Україною на не менш сприятливих умовах» — натяк на Китай і приватних власників єврооблігацій, переговори з якими тривають окремо.

Контекст: борг зростає, МВФ попереджає

За даними Міністерства фінансів, загальний держборг України перевищив 136 млрд доларів. МВФ прогнозував, що без відповідних заходів співвідношення держборгу до ВВП могло б сягнути 137% у 2027 році — при граничній нормі стійкості близько 68% ВВП. Мораторій дозволяє не обслуговувати офіційний двосторонній борг і спрямовувати ці кошти на оборону та соціальні видатки.

Паралельно Україна у 2024–2025 роках завершила реструктуризацію єврооблігацій на $20,5 млрд і домовилася з Експортно-імпортним банком Китаю про відтермінування кредиту на $850 млн до 2034–2040 років. Залишаються нереструктуризованими єврооблігації «Укренерго» на $825 млн і комерційна позика Cargill на $0,7 млрд.

Якщо нова програма МВФ буде виконана у повному обсязі і до лютого 2030 року з'явиться достатня визначеність щодо завершення війни — кредитори мають розпочати переговори про остаточне врегулювання боргу вже за новими, мирними параметрами. Але якщо «виняткова невизначеність» збережеться — умови другого етапу переписуватимуть знову.

Новини світу

Політика

Французька дипломатія в кращих традиціях короля-Сонце: під час саміту G7 Макрон нагадав Трампу, що незалежність США 250 років тому врятувала саме Франція — і зробив це велично, у золоті Версаля.

2 дні тому
Культура

Пошкоджено майже 4500 об'єктів — від сільських клубів до пам'яток ЮНЕСКО. Міністерка культури Бережна вперше публічно назвала непрямі збитки: вони у шість разів перевищують прямі.

4 дні тому
Війна

Організація верифікувала понад 340 пошкоджених об'єктів культурної спадщини України, але в офіційних формулюваннях не називає виконавця атак. Міністерка культури Бережна вимагає змінити цю практику — і за нею стоїть ціла дипломатична логіка.

4 дні тому