Коротко — чому це важливо
МАГАТЕ зафіксувало, що після обстрілів 7 лютого на одному з енергоблоків України виникли проблеми з обладнанням. Це не поодинокий інцидент: через коливання напруги та відключення зовнішніх ліній атомні станції змушені знижувати потужність або відключатися, що прямо впливає на стабільність енергопостачання.
Позиція МАГАТЕ та зафіксовані факти
У зведенні МАГАТЕ йдеться про серію наслідків військової активності для енергосистеми: від часткових відключень ліній до примусового зниження потужності енергоблоків. Також спостерігали безпілотники й крилату ракету в зонах спостереження АЕС, а команда на Хмельницькій АЕС чула військову активність і вжила заходів для укриття.
«Військова активність знову була спрямована на українську енергетичну мережу, вплинулu на роботу атомних електростанцій (АЕС). Усі енергоблоки в Україні, окрім одного, були змушені зменшити потужність, а кілька зовнішніх ліній електропередачі було відключено. Один енергоблок від'єднали від мережі, тоді як інший було зупинено через проблеми з обладнанням, спричинені коливаннями електропостачання.»
— Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ)
Офіційна оцінка України
Голова Держатомрегулювання Олег Коріков повідомив, що після чергових атак на підстанції відновити потужність вдалося вже більш ніж на 90%. Він також підкреслив, що навіть без прямих попадань обстріли призводять до передчасного зносу та електродинамічних ушкоджень обладнання, через що енергоблоки змушені працювати в некондиційному режимі або ставати на позаплановий ремонт.
«Ці удари спричиняють дестабілізацію енергосистеми України через нерегламентовані перехідні процеси і коливання параметрів мережі, що приводить до електродинамічних пошкоджень та передчасного зносу обладнання атомних електростанцій. Атомні електростанції змушені зменшувати свою потужність або навіть взагалі відключатися від мережі. Наприклад, нещодавно через це один енергоблок перебував в позаплановому ремонті близько п'яти днів.»
— Олег Коріков, голова Держатомрегулювання
Що це означає для громадян і економіки
Президент Володимир Зеленський повідомив, що дефіцит електроенергії в пікові години сягав 5–6 ГВт — це приблизно потужність двох великих АЕС. Для кожного споживача це означає підвищений ризик планових і позапланових відключень, а для бізнесу — потенційні збитки і потребу в додаткових витратах на резерви та генерацію.
Інженери та аналітики звертають увагу на накопичувальний ефект: поодинокі удари та коливання самі по собі менш фатальні, але повторювані шоки пришвидшують зношення критичного обладнання і збільшують час простою для ремонту — а отже, зростають і довгострокові ризики для енергосистеми.
Висновок — що далі?
Технічно енергоблоки працюють і відновлення понад 90% — добрий результат у короткій перспективі. Проте ключове питання — як мінімізувати накопичувальні ризики: захист підстанцій, модернізація систем компенсації коливань, запасні частини та міжнародна допомога в поставках чутливого обладнання. Поки партнери надають підтримку технічно й дипломатично, Україні потрібні і оперативні рішення на рівні оператора мережі, і стратегічні інвестиції для зменшення вразливості інфраструктури.
Питання до партнерів і суспільства: чи вистачить ресурсів і координації, щоби операційні втрати не переросли в системну кризу цієї зими?
