Що сталося
Financial Times повідомляє, що Торгова палата США та Національна федерація роздрібної торгівлі закликали владу відшкодувати компаніям мільярди доларів мит, сплачених у звʼязку з тарифами, запровадженими за законом про міжнародні надзвичайні економічні повноваження (IEEPA).
20 лютого Верховний суд США визнав, що президент Дональд Трамп перевищив свої повноваження, застосувавши цей закон для введення нових мит проти десятків країн. Тарифи діяли з 7 серпня 2025 року.
Розмір претензій — від підтверджених сум до потенційних $200 млрд
За даними митної служби США, тарифи принесли $133,5 млрд станом на середину грудня. Окремі оцінки відрізняються: аналітики Budget Lab при Єльському університеті підрахували близько $142 млрд за 2025 рік, а JPMorgan ставить максимальну оцінку приблизно у $200 млрд.
Хто заплатив насправді
Дослідження Кільського інституту світової економіки показує: тільки близько 4% тарифного тягаря понесли іноземні експортери. Решта — приблизно 96% — лігла на американських імпортерів та споживачів у вигляді вищих цін та зниження маржі.
Чому повернення грошей навряд відбудеться швидко
Юридичні процедури та адміністративна логістика зроблять виплати затяжним процесом. Як повідомляє FT, Міністр фінансів Скотт Бессент заявив, що американці найімовірніше не побачать цих коштів найближчим часом.
"Це божевільно"
— Дональд Трамп, колишній президент (цитата за Financial Times)
"Виплати надходитимуть поступово і розглядатимуться у кожному випадку окремо."
— Аналітики Wells Fargo (за Financial Times)
Контекст і логіка: чому суд ухвалив саме так
Рішення суду підкреслює межі президентських повноважень за IEEPA. Суд фактично сказав, що для таких широких торгових обмежень потрібні інші інструменти або чіткіший мандат від Конгресу. Це раціоналізує подальші дискусії щодо ролі виконавчої влади в торгівлі.
Що це означає для ринків і для України
Коротко: великі грошові претензії та правова невизначеність підривають довіру бізнесу, можуть знизити експортну активність та підняти собівартість імпорту. Для України це важливо з кількох причин: постачання критичних комплектуючих і обладнання для оборони та відновлення, енергетичні й продовольчі ланцюги, а також інвестиційний клімат у глобальному масштабі — усе це реагує на вливи торгової політики США.
Українським компаніям і державним структурам слід стежити за подальшими рішеннями американських регуляторів і можливими змінами в логістиці постачань: у короткому періоді це може означати коливання цін і строки доставки, у довшому — перерозподіл торгових потоків.
Підсумок
Рішення Верховного суду відкриває дорогу для великих претензій від бізнесу, але фактичне повернення коштів навряд відбудеться швидко. Тепер хід за Конгресом, адміністрацією та судово-адміністративними процедурами. Головне питання — чи перетворяться ці юридичні перемоги корпорацій у практичні рішення, які відчують споживачі та ринки, включно з нашими ланцюгами постачання?
