Коли Rheinmetall звітує про рекордне виробництво снарядів, рідко згадується деталь, яка перекреслює всю картину: снаряд без порохового заряду — це дорога болванка. Саме тому розширення заводу Nitrochemie Aschau GmbH поблизу Мюнхена є, мабуть, важливішим кроком, ніж відкриття нових складальних ліній.
Що відбувається в Ашау-ам-Інн
До 2028 року Rheinmetall планує збільшити річне виробництво пороху на заводі до 4200 тонн, а виробництво порохових зарядів — до понад 1 млн одиниць на рік. Інвестиції становлять близько 350 млн євро, кількість працівників зросте майже вдвічі — до 1300 осіб. Закладка нових виробничих об'єктів відбулася 22 липня 2026 року.
Nitrochemie вже встигла збільшити потужності на 60% порівняно з довоєнним рівнем і до середини 2025 року добудувала об'єкти, що додали ще 40%. Нинішнє розширення — третя хвиля нарощування за три роки.
Чому порох — це і є справжній дефіцит
Ще у березні 2024 року Bloomberg зафіксував парадокс: Європа нарощує виробництво артилерійських снарядів, але фізично не може їх комплектувати через брак пороху та тротилу. Снарядні корпуси накопичувалися на складах — без метального заряду вони марні на полі бою.
«Новий виробничий майданчик у Румунії — ще один крок до нашої мети: досягти річної потужності 20 000 тонн порохового пороху до 2030 року».
Армін Паппергер, CEO Rheinmetall, після підписання JV з Pirochim Victoria
Ашау-ам-Інн — один вузол у ширшій мережі. Rheinmetall паралельно будує порохові потужності в Румунії (спільне підприємство Rheinmetall Victoria SA з дочірньою структурою Romarm), а також розширює присутність в Угорщині, Словаччині, країнах Балтії та на заводі в Україні. Загальна ціль — 20 000 тонн пороху на рік до 2030 року по всій мережі.
Ланцюжок до фронту
Практичне значення Ашау стає очевиднішим у контексті конкретних контрактів. Nitrochemie вже постачає модульні порохові заряди DM72 для 155-мм снарядів, замовлених неназваною країною НАТО для України. Виконання цього контракту заплановане до квітня 2027 року — тобто в межах горизонту поточного розширення.
У серпні 2025 року Rheinmetall відкрила в Унтерлюсі найбільший у Європі завод зі збирання артилерійських боєприпасів — потужністю до 350 тис. снарядів калібру 155 мм на рік. Перша партія снарядів RH1412 вже відправлена в Україну. Але цей завод залежить від того самого пороху, який виробляє Ашау.
- 4200 т/рік — планова потужність Ашау до 2028 року
- 1 млн+ порохових зарядів на рік з одного заводу
- 20 000 т/рік — ціль по всій мережі Rheinmetall до 2030 року
- 1300 працівників — штат після розширення (майже вдвічі більше, ніж до 2022 року)
Якщо Rheinmetall вкладає €350 млн в один завод із виробництва пороху, а паралельно будує аналогічні потужності в п'яти країнах — це не промислова оптимізація, це визнання того, що довоєнна Європа не мала навіть базового запасу для тривалого конфлікту.
Питання не в тому, чи встигне Ашау до 2028 року — графік вже запущений. Питання в тому, чи вистачить цих потужностей, якщо інтенсивність бойових дій до того моменту зросте, а не впаде: 1 млн зарядів на рік покриває потреби фронту лише за умови, що добовий темп витрат не перевищить рівень 2024 року.
