Росії зараз не вистачає щонайменше 1,5 млн працівників — і це лише щоб повернутись до балансу на ринку праці, оцінює Bloomberg. Але справжня проблема не в поточній цифрі, а в тому, що навіть припинення вогню її не вирішить.
Звідки дефіцит
Три потоки одночасно скорочували робочу силу РФ з 2022 року. Перший — мобілізація: за оцінками Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), Росія зазнала близько 1,2 млн втрат, з яких 325 тис. загиблих станом на початок 2026 року. Другий — еміграція: від 820 тис. до понад 900 тис. осіб виїхали після початку повномасштабного вторгнення, і хоча Bloomberg оцінює, що 40–45% емігрантів повернулись, значна частина залишилась за кордоном. Третій — демографія, яка існувала ще до війни: у 2024 році в Росії народилось 1,22 млн дітей, тоді як померло 1,82 млн — і ці цифри не враховують військових втрат.
За даними Le Monde з посиланням на Росстат, тільки за перші два місяці 2025 року народжуваність впала ще на 3% порівняно з 2024-м. Міністр праці РФ Антон Котяков на зустрічі з Путіним у липні визнав: до 2030 року в економіку треба інтегрувати 10,9 млн осіб, з яких 10,1 млн — це просто заміна тих, хто вийде на пенсію. Рішення він не запропонував.
Що це означає для економіки вже зараз
Дефіцит кадрів уже переписує макроекономічну картину. Середня зарплата в Росії у травні 2025 року досягла 99 422 рублів — зростання на 14,5% рік до року. У реальному вираженні це лише +4,2% через інфляцію. Але для бізнесу критично інше: частка витрат на оплату праці у ВВП за перший квартал 2025-го зросла до 50,2% проти 46,8% рік тому, тоді як частка прибутків скоротилась з 44,5% до 41,9%, фіксує Росстат.
«Тиск підвищених зарплат на додану вартість досяг абсолютного максимуму у широкому колі галузей».
Дмитро Бєлоусов, аналітичний центр ЦМАКП (пов'язаний з урядом РФ)
Головний економіст Альфа-банку Наталія Орлова звертає увагу на менш очевидний сигнал: уповільнення розміщення вакансій — це не ознака того, що напруга спадає, а свідчення того, що роботодавці просто втомились шукати кандидатів, яких немає. Голова ЦБ РФ Ельвіра Набіулліна у квітні 2026 року публічно визнала, що Росія ніколи в новітній історії не стикалась із таким дефіцитом робочої сили, назвавши його одним із двох ключових ризиків для інфляції.
Прогноз, який не залежить від фронту
Російський союз промисловців і підприємців прогнозує, що до 2030 року дефіцит зросте до 3 млн працівників. Газпромбанк уже зараз оцінює потребу в 1,8 млн — при тому що загальна кількість безробітних у країні складає лише 1,7 млн. Тобто навіть якщо працевлаштувати абсолютно всіх безробітних, дефіцит не зникне.
Структурна пастка виглядає так: висока ключова ставка (21%) стримує інвестиції в автоматизацію, яка могла б компенсувати брак людей; водночас зростання зарплат розганяє інфляцію, яка змушує ЦБ тримати ставку високою. Розірвати це коло без різкого скорочення воєнних витрат — математично складно.
Якщо бойові дії припиняться і частина мобілізованих повернеться на ринок праці — чи вистачить цього, щоб зупинити структурний демографічний спад, який Росія накопичувала два десятиліття?
