Азербайджанська державна нафтогазова компанія SOCAR завершила придбання 99,82% акцій Italiana Petroli (IP) у сімейного холдингу API Holding родини Брачетті Переттті. Угоду підписали у вересні 2025 року, Єврокомісія схвалила її у лютому — через «спрощену процедуру», визнавши, що угода не створює конкурентних проблем у Європейському економічному просторі.
Що саме перейшло до SOCAR
IP — не просто мережа заправок. Як повідомляє Euronews, компанія заснована 1933 року і є однією з найбільших інтегрованих downstream-платформ Італії: два нафтопереробні заводи сукупною потужністю близько 200 000 барелів на добу (або ~10 млн тонн на рік), понад 4 500 АЗС по всій країні, логістична інфраструктура, авіаційне паливо, мастила та бітум.
За даними News.az, сума угоди оцінюється приблизно у 3 млрд євро. Аналітики зазначають, що IP опинилась під тиском після того, як відмовилась від російської нафти, — і це, імовірно, прискорило продаж. SOCAR, як постачальник азербайджанської сировини через TAP, отримує прямий вхід до кінцевого ринку збуту.
Хто тепер очолює компанію
Генеральним директором IP призначено Левана Давіташвілі — у 2021–2025 роках він обіймав посаду першого віцепрем'єра та міністра економіки і сталого розвитку Грузії. Після відставки, з листопада 2025 року, він працював радником президента SOCAR.
«Забезпечити безперервність бізнесу, зберегти та зміцнити позиції на внутрішньому ринку Італії, а також керувати інтеграцією компанії в структуру групи SOCAR»
— офіційне завдання Давіташвілі згідно з пресрелізом Italiana Petroli
Давіташвілі — технократ із 25-річним досвідом у публічному та приватному секторах. Його призначення виглядає як компроміс між двома потребами SOCAR: людина зі стратегічним розумінням енергетичної геополітики та з особистими зв'язками в постпострадянському просторі, але без прямої ідентифікації з Баку.
Що це означає для ЄС
Єврокомісія погодила угоду без заперечень, але контекст важливий. Як зазначає Euronews, угода відбувається на тлі того, як Брюссель шукає альтернативи російському газу — і Азербайджан позиціонує себе як «надійного партнера». Італійський уряд публічно підтримав угоду: за словами представника уряду Вітієлло, Азербайджан «відіграє центральну роль у середземноморській енергетичній архітектурі».
- SOCAR вже постачає газ до Італії через Трансадріатичний трубопровід (TAP)
- Тепер компанія контролює й переробку, і роздрібний збут на тому ж ринку
- Вертикальна інтеграція «від свердловини до АЗС» в країні ЄС — прецедент для державної компанії з Азербайджану
Формально угода пройшла всі фільтри — антимонопольний, регуляторний, політичний. Але механізму, який би зобов'язував SOCAR дотримуватись будь-яких умов щодо постачання, ціноутворення чи реінвестування в Італії, у публічних документах не зафіксовано.
Якщо SOCAR використає IP як платформу для виходу на інші downstream-ринки Південної Європи — чи залишиться позиція Єврокомісії про «відсутність конкурентних проблем» актуальною через три роки?
