Про що йдеться
Під час засідання тимчасової слідчої комісії Верховної Ради народна депутатка Вікторія Сюмар назвала орієнтовну оцінку доходу популярних анонімних Telegram‑каналів — до $20 000 на день для каналу з аудиторією 400 тис.–1 млн підписників.
"Якщо ви візьмете стрічку одного Telegram‑каналу, там приблизно від 40 до 140 повідомлень на день, до 200 може бути. І це, думаю, треба аналізувати, тому що це бізнес"
— Вікторія Сюмар, народна депутатка, членкиня комітету з питань антикорупційної політики
Як отримали цю цифру
Пояснення просте: кількість повідомлень на добу × частка замовного контенту × пакети оплат. За словами Сюмар, приблизно кожне 5–10‑те повідомлення може бути платним, а вартість пакетів для політичної чи комерційної промоції оцінюється в $10 000–$40 000. Отже, канал із великою аудиторією теоретично може генерувати мільйони гривень на місяць.
Хто прийшов на засідання і чому це важливо
На засідання запросили представників СБУ, Державної податкової служби, Бюро економічної безпеки, кіберполіції — списки говорять самі за себе: питання виходить за межі медіа‑регулювання і переходить у площину економічної та інформаційної безпеки.
Головні ризики: невраховані доходи і несплата податків, використання незмаркованої реклами для політичного впливу, а також відсутність механізмів притягнення анонімних адміністраторів до відповідальності. Це не лише медійна проблема — це питання ресурсів і довіри до інституцій.
Контекст і підтвердження
Раніше директор НАБУ Семен Кривонос заявляв, що бюро має інформацію про власників анонімних каналів. У січні 2026 року народний депутат Ярослав Железняк називав імовірних власників п’яти популярних анонімних Telegram‑каналів і звертався до правоохоронців з проханням провести перевірки джерел доходів.
Що це значить для країни
Коли великий інформаційний майданчик працює як бізнес без прозорих податкових та рекламних механізмів, це створює одночасно фіскальні та інформаційні ризики. Для держави це питання трьох рівнів: ефективність податкового контролю, запобігання політичній маніпуляції та забезпечення кібербезпеки.
Експертне середовище звертає увагу, що рішення мають бути комплексними: від належних податкових перевірок до регуляції реклами та удосконалення механізмів притягнення до відповідальності за анонімний контент.
Висновок
Зараз у голосі комісії чути не тільки занепокоєння, а й заклик до конкретних дій — координація СБУ, ДПС, БЕБ і кіберполіції має перетворити оцінки у результати перевірок. Питання не лише в грошах: йдеться про прозорість інформаційного середовища та захист від незаконного впливу на громадську думку. Чи зможуть інституції швидко перевести декларації в реальні рішення — це наступний тест на спроможність держави реагувати на нові виклики.
