Туреччина запропонувала НАТО побудувати військовий паливопровід вартістю $1,2 млрд — від своєї території до Румунії через Болгарію. За даними Bloomberg, ініціатива презентована Альянсу напередодні саміту, який Анкара приймає в липні 2025 року.
Чому саме зараз і чому це цікаво
НАТО десятиліттями покладається на мережу Cold War-інфраструктури: Central Europe Pipeline System (CEPS) — понад 5 300 км труб через Францію, Бенілюкс і Німеччину, збудованих ще у 1958 році. Східний фланг — Польща, країни Балтії, Румунія — залишається за межами цієї мережі. Паливо туди досі постачається вантажівками та залізницею.
Як повідомляє Investing.com із посиланням на Bloomberg, альтернативні маршрути до Румунії — через Грецію або західних сусідів — передбачають морське транспортування, що робить їх уразливішими до перебоїв. Турецький маршрут, за оцінками, коштує вп'ятеро менше.
«Вторгнення Росії в Україну та конфлікти на Близькому Сході, зокрема перебої у постачанні через закриття Ормузької протоки, змусили НАТО переглянути паливну логістику»
Investing.com / Bloomberg
Де пролягає вигода Анкари
Туреччина — не просто транзитний коридор. Вона вже має дві національні військові паливні системи (TUPS — western і eastern), інтегровані в мережу НАТО. Нова труба розширила б її роль до постачальника для союзників на сході. Пропозиція подається за місяць до саміту, який Анкара сама і приймає — це відкрита заявка на стратегічне лідерство всередині Альянсу.
Паралельно в 2025 році тривають переговори про розширення CEPS у Центральній Європі: обговорюється маршрут Швед (Німеччина) — Плоцьк (Польща). Тобто НАТО одночасно закриває одразу кілька «білих плям» на паливній карті.
Що залишається відкритим
Трубопровід заявлений як суто військовий — без цивільного використання. Проте Туреччина вже демонструвала здатність поєднувати інтереси: TurkStream формально є комерційним газопроводом, однак став інструментом геополітичного торгу з Москвою та Брюсселем водночас. Чи погодиться НАТО на фінансування з Програми безпекових інвестицій (NSIP) — ключове питання: бюджет програми у 2025 році складає €1,7 млрд, і конкурентів за ці кошти вистачає від Таллінна до Варшави.
Якщо рішення не буде ухвалено до або під час Анкарського саміту — як прогнозують джерела Bloomberg — ініціатива ризикує перетворитися на черговий задокументований намір без строків виконання.
