Коли наприкінці лютого розпочалася війна США з Іраном, індійські нафтопереробні заводи опинилися перед арифметичною проблемою: майже половина їхнього імпорту традиційно проходила через Ормузьку протоку. Маршрут закрився — і довелося шукати заміну на іншому боці планети.
Венесуела в першій п'ятірці — але не завдяки реформам
Поставки з Венесуели до Індії зросли майже на 50% порівняно з квітнем, за даними енергетичного трекінгу. Бразилія стала четвертим за величиною постачальником, тоді як Венесуела посіла п'яте місце — і, за даними Kpler, у травні може стати вже четвертою.
Парадокс у тому, що Венесуела досі під американськими санкціями. Країна має оцінені 303 млрд барелів доведених запасів нафти, проте виробляє менше 1% світової пропозиції після років під санкційним тиском. Нині, однак, Вашингтон — який взяв під контроль нафтову галузь Венесуели після захоплення Мадуро, — фактично керує тим, кому і скільки продавати.
Дві підсанкційні нафти як основний раціон
Близько половини нафтового імпорту Індії зазвичай іде з країн Перської затоки через Ормуз — але вузький прохід став недоступним через загострення конфлікту навколо Ірану.
Індія нещодавно відновила імпорт іранської нафти після семирічної паузи завдяки частковому пом'якшенню санкцій — але ці поставки знову зупинилися через морську блокаду американського флоту. Водночас постачання з Саудівської Аравії — колишнього третього постачальника — майже вдвічі скоротилися: з 670 тис. барелів на день у квітні до приблизно 340 тис. у травні.
Росія залишається рятувальним колом, але й воно коротшає. Індія скоротила імпорт з Росії на 29,4% від березневих показників — до 1,6 млн барелів на день — після того, як завод Nayara Energy зупинився на ремонт. Делі продовжує отримувати російську нафту в рамках 30-денного санкційного вейверу США, але аналітики кажуть, що це лише тимчасовий захід: тиск Вашингтона на відмову від російської енергетики посилюється.
«Варіанти Індії зараз — це фактично підсанкційна російська нафта або важка венесуельська»
— Марк Айуб, дослідник енергетичної політики, Al Jazeera
Геополітична пастка диверсифікації
Індія нарощує закупівлі російської нафти на тлі енергетичної кризи, що дратує Вашингтон, який стверджує: ці доходи фінансують російську війну проти України. До початку іранської війни прем'єр-міністр Моді обіцяв відмовитися від російської нафти і натомість купувати у США та Венесуели. Тепер він купує у всіх трьох — і жоден з варіантів не є ані стабільним, ані безпечним з точки зору санкційних ризиків.
Американське Міністерство фінансів запровадило точковий санкційний вейвер для стабілізації ринків — і в підсумку саме індійські НПЗ стали основними бенефіціарами, фактично перехопивши підсанкційну нафту у Китаю.
Якщо Ормузька протока залишиться заблокованою до кінця літа, Індія опиниться перед вибором без хорошого виходу: або офіційно закріпити залежність від венесуельської нафти під американським контролем — і тим самим визнати, що диверсифікація означає лише зміну одного куратора на іншого — або піти на відкриту суперечку з Вашингтоном, продовжуючи брати російське.
