Коли 3 грудня 2025 року Рада ЄС та Європарламент погодили механізм поетапної відмови від російського газу, у підсумковому документі з'явився один абзац про нафту. За даними Ради ЄС, Єврокомісія зафіксувала намір подати законодавчу пропозицію щодо поетапного виходу з імпорту російської нафти — але не раніше кінця 2027 року. Для Естонії, Латвії та Литви цього виявилося замало.
Що вимагають балтійські країни
На засіданні міністрів енергетики ЄС у п'ятницю три країни Балтії закликали Єврокомісію прискоритися і запропонувати конкретний механізм поетапної відмови від російської нафти якнайшвидше, повідомили Financial Times кілька джерел, обізнаних із перебігом переговорів. MEP Вілле Нійністьо, головний доповідач Комітету з промисловості Європарламенту, висловився прямо: «Тепер ми повинні без зволікань звернути увагу на імпорт нафти — і притримати Комісію до її обіцянки подати пропозицію на початку 2026 року».
Логіка балтійської позиції зрозуміла: газова угода охоплює намір обмежити нафту, але не встановлює жодного юридично обов'язкового терміну чи механізму контролю.
Дірка розміром з Угорщину
Навіть ухвалений газовий регламент містить суттєве виключення. Як повідомляє Euronews, Угорщина та Словаччина отримали звільнення від заборони трубопровідного газу через аргументи про безпеку постачання. У випадку нафти ситуація ще гостріша: за даними аналітичного центру CREA, обсяги імпорту нафти до Угорщини та Словаччини у 2024 році були на 2% вищими, ніж до вторгнення у 2021-му, — а чинне виключення не має чіткої кінцевої дати.
«Угорська MOL отримала повну вигоду від дешевої російської сировини, не передавши жодної економії споживачам. Операційний дохід компанії зріс на 30% порівняно з довоєнним рівнем».
Центр досліджень енергетики та чистого повітря (CREA), травень 2025
Чи є економічний тиск на Москву реальним
Аргумент прихильників заборони — що Росія вже відчуває тиск — частково підтверджується даними. За підрахунками Оксфордського інституту енергетичних досліджень, частка нафтогазових доходів у федеральному бюджеті Росії впала до 23% у 2025 році — найнижчий показник за останні двадцять років. У листопаді 2025-го нафтогазові надходження скоротилися на 34% у річному вимірі, до 530 млрд рублів.
Але є нюанс. Як зазначає Oxford Institute for Energy Studies, провал нафтових надходжень компенсується зростанням ПДВ та податку на прибуток — тобто Кремль переклав фінансування війни на плечі власного бізнесу та домогосподарств. Бюджет балансує, але ціна всередині країни зростає. Яніс Клуге зі Stiftung Wissenschaft und Politik (Берлін) фіксує, що тиск на федеральний бюджет наростає — але не описує його як критичний у короткостроковій перспективі.
Це і є вузьке місце балтійської ініціативи: економічний тиск через нафту спрацює лише як системний і без винятків — а не як декларація з відстрочкою до 2027 року та діркою у вигляді трубопроводу «Дружба».
Якщо Єврокомісія справді подасть пропозицію на початку 2026 року, ключовим тестом стане одне питання: чи буде там механізм, що закриває угорсько-словацьке виключення, — чи знову з'явиться формулювання «з урахуванням безпеки постачання» без дати завершення?
