У липні 2022 року Верховна Рада ввела мораторій на підвищення тарифів на природний газ, гарячу воду та опалення. Це був виправданий крок: повномасштабне вторгнення, мільйони переселенців, зруйнована інфраструктура. Три роки по тому Україна підписала з МВФ оновлений Меморандум про економічну та фінансову політику, де пообіцяла той самий мораторій скасувати.
Що саме підписали
Меморандум фіксує зобов'язання поступово підвищити тарифи на газ, електроенергію та опалення до рівня, що покриває реальні витрати постачальників. Паралельно держава має посилити адресну підтримку вразливих домогосподарств — субсидії не зникнуть, але стануть цільовими, а не загальними.
«Ми твердо налаштовані реалізувати амбітну програму реформ для розв'язання давніх структурних проблем енергетичного сектору, які загострила війна, розв'язана Росією»
Меморандум про економічну та фінансову політику України та МВФ
Конкретна дата старту — 2027 рік — у документі прямо не закріплена. Підвищення може розпочатися раніше, якщо дозволить ситуація на фронті. Структурний маяк — підготовка дорожньої карти реформи — перенесений з липня на кінець жовтня 2025 року.
Чому це вже було
Це не перший раз, коли Україна бере на себе подібні зобов'язання. У 2015–2016 роках, під час попередньої програми МВФ, Рада прийняла закон, що забороняв встановлювати тарифи нижче економічно обґрунтованих витрат. Тарифи підвищили — на газ до рівня імпортних цін із Європи, на тепло на 75–90%. Але вже за кілька років уряд знову ввів тарифні обмеження: теплопостачальні компанії накопичили борги перед «Нафтогазом», і система повернулась до дотаційної логіки.
За даними «Нафтогазу», неявні субсидії — тобто продаж газу домогосподарствам нижче собівартості — коштували компанії 60 мільярдів доларів між 2005 і 2015 роками. Мораторій 2022 року відтворив ту саму модель, лише з іншим обґрунтуванням.
Що стоїть за формулою «покриття витрат»
МВФ наполягає на ринковому ціноутворенні не лише з фіскальних міркувань. Фонд вважає, що без реальних тарифів приватні інвестиції в енергетичну інфраструктуру — відновлення після ударів, модернізація мереж — не прийдуть. Держава не може фінансувати і війну, і реконструкцію енергосектору одночасно без зовнішнього капіталу.
- Мораторій поширюється на газ, гарячу воду та опалення — але не на електроенергію та холодну воду.
- Тарифи на тепло та гарячу воду встановлюються на місцевому рівні — меморандум передбачає законодавчі зміни, щоб вирівняти цю практику.
- Розмір субсидій коригуватиметься паралельно зі зростанням тарифів — за задумом, щоб найвразливіші домогосподарства не відчули повного удару.
Питання не в тому, чи зростуть тарифи. Зростуть — це зафіксовано в міжнародному документі, від якого залежить продовження фінансової підтримки. Питання в тому, чи з'явиться цього разу механізм, який не дозволить уряду знову відступити після чергових виборів або чергового загострення на фронті: у попередніх меморандумах такого запобіжника не було.
