Стартап у Кракові чи дослідницька лабораторія у Валенсії, які хочуть натренувати власну модель штучного інтелекту, сьогодні орендують обчислювальні потужності у американських хмарних гігантів — або взагалі не тягнуться до великих моделей, бо це надто дорого. Європейська комісія хоче це змінити: у четвер вона оголосила про виділення 10 млрд євро на будівництво семи "гігафабрик" ШІ у країнах блоку.
Гроші розраховані на те, щоб витягнути ще більше — щонайменше 20 млрд євро приватних інвестицій. Разом це майже 30 млрд євро, спрямованих на скорочення технологічної залежності ЄС від США та Китаю.
"Доступ до масштабних обчислювальних потужностей AI Gigafactories є стратегічною необхідністю для Європи в умовах прискорення розвитку штучного інтелекту", — заявила виконавча віцепрезидентка Єврокомісії з питань технологічного суверенітету, безпеки та демократії Генна Вірккунен.
Що конкретно отримають бізнес і науковці
Нові "гігафабрики" забезпечать стартапи, компанії, наукові установи та державні органи інфраструктурою для навчання, донавчання й використання передових моделей ШІ. Вони поєднають сучасні ШІ-процесори, програмне забезпечення, хмарні технології, високошвидкісні мережі та енергоефективні дата-центри — тобто повний стек, який зараз європейські розробники змушені збирати по шматках у різних постачальників, переважно неєвропейських.
Подати заявки можуть консорціуми або спеціально створені компанії, які об'єднують бізнес, державні установи, інвесторів та інших партнерів. Гігафабрики можуть розташовуватися як в одній країні ЄС, так і працювати одразу в кількох державах-членах — це знімає бар'єр для менших країн, які самотужки не потягнули б такий проєкт.
Гроші поділять на два калібри
Фінансування здійснюватиметься у два етапи й дві категорії. Перша — до чотирьох проєктів із підтримкою до 100 млн євро на старті та ще до 400 млн євро на другому етапі. Друга — до трьох більших проєктів, де перший транш сягає 200 млн євро, а другий — до 800 млн євро.
Участь у спільній закупівлі вже підтвердили 18 держав ЄС, серед яких Німеччина, Франція, Італія, Іспанія, Польща та Швеція. Приймання заявок триватиме до 12 листопада 2026 року, переможців визначать на початку 2027-го, після чого стартує будівництво. Ввести об'єкти в експлуатацію планують не пізніше ніж через 18 місяців після підписання контрактів — тобто орієнтовно до середини 2028 року.
Чому ставки для звичайних людей вищі, ніж здається
Різниця між "мати доступ до обчислювальних потужностей у себе вдома" і "орендувати їх за кордоном" — це різниця між тим, чи європейська лікарня, банк чи університет контролюють дані, на яких навчається модель, чи ні. Для розробника стартапу це також питання ціни входу: без власної інфраструктури тренування великих моделей залишається доступним лише тим, хто може платити тарифи американських чи китайських хмарних провайдерів.
Але часовий розрив нікуди не зникає. Поки перші гігафабрики запрацюють — щонайраніше в 2028 році — американські та китайські компанії продовжать нарощувати потужності щороку. Питання не в тому, чи ЄС побудує інфраструктуру, а чи встигне вона стати конкурентною до моменту запуску, чи одразу виявиться на крок позаду.
