Коли прем'єр-міністр повідомляє про виділення мільярдів на виплати військовим, це звучить як хороша новина. Насправді за цифрою 33,6 млрд грн стоїть менш приємний факт: держава не знайшла нових грошей, а перекинула їх усередині вже наявного резерву для сектору безпеки й оборони. Це техніка бюджетного маневрування, яка працює, поки є з чого маневрувати.
Куди підуть гроші і чому саме зараз
25,9 млрд грн – це щомісячне грошове забезпечення військовослужбовців ЗСУ, тобто зарплати, які мають надійти вчасно у вересні. Ще 7,7 млрд грн – одноразова допомога родинам загиблих і виплати за поранення чи інвалідність. Ці суми не є новими видатками, а плановими зобов'язаннями держави, які просто потребували підтвердженого фінансування саме зараз, аби не виникло затримок.
Прем'єр Сергій Корецький пояснив логіку прямо: кошти перерозподілені з резерву, щоб забезпечити виплати вчасно. Тобто це не про нові пріоритети, а про технічне закриття касового розриву в межах уже затвердженого оборонного бюджету.
Резерв не бездонний
Ще тиждень тому, 1 вересня, той самий Корецький казав про 70 млрд грн "необов'язкових видатків", які уряд планує перекинути на оборону. Голова бюджетного комітету Роксолана Підласа того ж дня попередила про наближення скорочень бюджетних видатків. Ці два сигнали – пошук резервів усередині системи та попередження про їх вичерпання – з'явилися одночасно не випадково.
Виходить проста арифметика: уряд може перекладати гроші з однієї статті в іншу, доки є звідки брати. Але внутрішні резерви – це кінцевий ресурс, а не джерело, яке поповнюється саме собою.
"Це єдиний спосіб збалансувати бюджет в нинішніх умовах", – наголосив Корецький, закликаючи прискорити рішення для отримання міжнародної фінансової допомоги.
Реальна залежність – не від Кабміну, а від Ради
Президент Володимир Зеленський вже говорив, що отримання Україною $15 млрд міжнародної допомоги залежить від Верховної Ради. Це і є справжній вузол: виплати військовим сьогодні профінансовані за рахунок внутрішнього перерозподілу, але стійкість цієї системи на наступні місяці визначатиметься не рішеннями уряду, а швидкістю законодавчих ухвал у парламенті.
Якщо Рада затримає рішення, необхідні для траншу, наступного разу перерозподіляти може бути вже нічого – і тоді питання вчасних виплат військовим перестане бути технічним.
