П'ять українських авіакомпаній — МАУ, "Авіакомпанія Константа", "Урга", Н3Operations та "Скайлайн" — опинилися у кримінальних провадженнях Бюро економічної безпеки через питання, яке юристи називають щонайменше спірним: чи є лізинг літаків роялті. Слідчі вважають, що так, і вимагають донарахування 15% податку з доходів нерезидентів за сім років роботи компаній. Авіаперевізники наполягають, що це звичайна оренда транспорту, регульована окремою статтею Податкового кодексу.
Ціна питання — не штрафи для окремих компаній. Орендованими є 86% літакового флоту українських перевізників, а лізингом користуються близько 40 авіакомпаній. Якщо позиція БЕБ стане прецедентом, під фінансовий удар потрапить фактично вся цивільна авіація країни, яка й без цього вижила через закриття неба та релокацію під час повномасштабної війни.
Одна перевірка проти сімох років претензій
Ключова деталь справи — розбіжність між результатами податкових перевірок і масштабом кримінального переслідування. За словами заступниці директора департаменту трансферного ціноутворення ДПС Вікторії Касьян, лізингові платежі було перекваліфіковано в роялті лише за результатами однієї перевірки з усіх, що пройшли авіакомпанії.
За результатами одної перевірки по компаніях авіаційної галузі було перекваліфіковано лізингові платежі у роялті. Тільки однієї перевірки
Тобто переважна більшість перевірок ДПС порушень не виявила. Проте це не стало на заваді БЕБ відкрити провадження проти п'яти компаній одразу і рахувати недоплату за весь семирічний період — попри те, що саме податкове законодавство щодо лізингу не змінювалося десятиліттями.
Звідки взялася теорія про роялті
Слідчі спираються на аналітичну статтю, яку у 2024 році опублікувала попередня команда ДПС. У ній пропонувалося оподатковувати лізингові операції з транспортом у нерезидентів як роялті — тобто платежі за використання інтелектуальної власності чи обладнання, а не оренду. Саме ці висновки лягли в основу кримінальних справ: слідчі трактують повітряні судна не як транспортні засоби, а як "обладнання".
Юристи, опитані УНН, вказують на суттєву прогалину в цій логіці: слідство ігнорує міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Ратифіковані Верховною Радою угоди з іноземними державами мають пріоритет над національним законодавством і самостійно визначають, де і за якою ставкою оподатковується дохід нерезидента. Автоматичне донарахування 15% без урахування конкретної конвенції із країною лізингодавця експерти називають юридично вразливим.
Мінфін спробує поставити крапку
Реакцією на кримінальний тиск стала ініціатива податкового комітету Громадської ради при Міністерстві фінансів. Член ради, аудиторка й податкова консультантка Тетяна Шевцова повідомила, що цього чи наступного тижня комітет проведе засідання, а Мінфіну направлять усі матеріали щодо оподаткування лізингу транспорту у нерезидентів.
У першу чергу ми обговоримо на засіданні податкового комітету це питання з Міністерством фінансів і попросимо їх надати нам, як Громадській раді, письмову відповідь щодо їхнього бачення оподаткування таких платежів
Шевцова наголошує, що Податковий кодекс окремо визначає об'єкт лізингу й окремо — роялті, і саме визначення роялті не передбачає орендних платежів. На засідання планують запросити Українську авіатранспортну асоціацію, яка вже зверталася до держорганів із закликом напрацювати єдиний підхід, а також представників ДПС та самого БЕБ. Якщо позиції вдасться узгодити, Громадська рада ініціює узагальнююче податкове роз'яснення Мінфіну — документ, який мають враховувати всі державні органи, включно з тим самим БЕБ.
Не тільки авіація
За словами Шевцової, проблема виходить далеко за межі авіагалузі. Аналогічна логіка кваліфікації орендних платежів як роялті потенційно застосовна до оренди залізничних вагонів — практики, яка зараз "дуже розповсюджена" серед українських компаній. Судова практика з подібних правовідносин уже формується, тож наслідки можуть відчути перевізники й орендарі техніки в різних секторах економіки.
Питання в тому, чи встигне роз'яснення Мінфіну випередити розширення списку підозрюваних компаній — адже БЕБ може додати нових авіаперевізників до провадження в будь-який момент, а формальний правовий висновок відомства не має зворотної сили для вже відкритих кримінальних справ.
