Уявіть звичного українця, який щомісяця замовляє на AliExpress запчастину для дому чи одяг дитині за 500-600 гривень — суму, що вписується в безмитний поріг. Якщо законопроєкти, які Кабмін 7 вересня повторно подав до Верховної Ради, стануть законом, до кожної такої покупки додасться ще одна стрічка в чеку: 20% ПДВ, порахований буквально з першої гривні вартості товару.
Що саме змінюється
Кабінет міністрів повторно схвалив та подав до Верховної Ради два пов'язані законопроєкти щодо оподаткування малих поштових та експрес-відправлень вартістю до 150 євро, замовлених через маркетплейси. У Мінфіні пояснюють мету прямо:
Пакет законопроєктів формує цілісну правову базу для запровадження в Україні таких самих правил оподаткування електронної торгівлі, що вже діють у Євросоюзі
Технічно нічого драматичного не відбувається з митом — поріг у 150 євро для нього залишається. Але ПДВ за базовою ставкою 20% нараховуватимуть уже з першого євро вартості товару, тоді як зараз міжнародні відправлення до 150 євро взагалі не оподатковують ні ПДВ, ні митом. Для дорожчих посилок теж зміниться логіка: мито 10% рахуватимуть від усієї фактурної вартості, а не лише від суми понад 150 євро.
Єдине, що держава залишає недоторканим — приватні безоплатні подарунки вартістю до 45 євро й надалі не оподатковуватимуться, що відповідає підходам ЄС. Алкоголь і тютюн під нові правила не підпадають узагалі, для них діють окремі обмеження.
Чому це вже друга спроба за тиждень
Ще у вівторок, 1 вересня, Верховна Рада вкотре провалила голосування за ці ж законопроєкти — №15460 та №15112-д. Перший вносив зміни до Митного кодексу, другий — до Податкового. Кабмін не здався, а доопрацював тексти: законопроєкт №15460 майже не зазнав змін, а замість №15112-д уряд схвалив новий №16051 із додатковими правками щодо фінансового моніторингу публічних діячів.
Показово й те, що змінилися терміни: норми Податкового та Митного кодексів мають запрацювати не раніше липня 2027 року, хоча раніше йшлося про 1 січня 2027-го. Тобто навіть якщо цього разу Рада проголосує, українці ще майже два роки зможуть купувати на закордонних маркетплейсах за старими правилами.
Хто програє, хто виграє
Для мільйонів українців, які звикли купувати одяг, гаджети чи дрібну електроніку через AliExpress, Shein чи Temu, зникнення пільги означає просте подорожчання кожної покупки на п'яту частину. Для державного бюджету — навпаки, додаткові надходження та, як аргументують прихильники реформи, вирівнювання умов конкуренції: зараз український малий бізнес платить ПДВ з першої гривні продажу, а іноземний продавець на маркетплейсі — ні.
Це вже другий подібний законопроєкт групи МВФ-орієнтованих реформ, який проходить через Раду цього літа: 9 червня депутати ухвалили закон про оподаткування доходів цифрових платформ, який досі не підписав президент через суперечливу норму про фінмоніторинг публічних діячів — ту саму, яка тепер перекочувала і в пакет про посилки.
Що далі
Головна інтрига не в змісті законопроєктів — вони, по суті, копіюють правила, які роками діють у Польщі, Чехії та Німеччині, — а в тому, чи цього разу Рада наважиться проголосувати за щось, що напряму й миттєво відчує на собі кожен виборець із телефоном і кошиком на AliExpress. Депутати вже одного разу відступили під тиском публічного невдоволення. Питання, яке варто ставити зараз: чи готовий парламент ухвалити непопулярний, але економічно логічний крок за два роки до наступних виборів, чи знову відкладе його до моменту, коли відкладати вже не можна буде через вимоги міжнародних кредиторів?
