Бюро економічної безпеки і Офіс генерального прокурора оголосили про ліквідацію конвертаційного центру, який від 2020 року обслужив понад 200 підприємств і прокрутив, за версією слідства, 18 млрд грн. Але найцікавіша деталь у справі — не сума, а хто саме стоїть по обидва боки схеми.
Як працювала «послуга»
Механізм — класичний для українського тіньового ринку, але масштаб нетиповий. Центр реєстрував мережу фіктивних підприємств на підставних осіб. Ці структури укладали з клієнтами договори підряду — як правило, на будівельні роботи, які ніхто не виконував. Клієнт отримував первинну документацію, збільшував на її підставі податковий кредит і зменшував зобов'язання перед бюджетом з ПДВ та податку на прибуток.
Простіше: бізнес платив конвертцентру менше, ніж мав би сплатити державі, — і діставав «офіційне» прикриття у вигляді паперів про неіснуючі роботи. Конвертцентр заробляв на різниці. Схема існувала п'ять років.
«Загальний обсяг проконвертованих з 2020 року грошей оцінюється у 18 млрд грн. Збиток держави у вигляді недоотриманих податків лише за окремими встановленими фактами становив понад 56 млн грн»
— Бюро економічної безпеки України та Офіс генерального прокурора
Розрив між 18 млрд і 56 млн: що він означає
Цифри розходяться в 320 разів. Офіційно зафіксований збиток — 56 млн грн — це лише те, що слідство змогло довести документально на момент оголошення підозр. БЕБ прямо зазначає: «за окремими встановленими фактами». Решта 18 млрд обігу — задокументований рух коштів через рахунки підконтрольних структур, але не вся сума автоматично дорівнює збитку для бюджету.
Це стандартна проблема таких справ: довести податковий збиток по кожній транзакції складніше, ніж зафіксувати сам факт руху грошей. Реальна сума недоотриманих податків може бути значно вищою — слідство продовжується.
Клієнти — теж підозрювані
Понад 200 підприємств, які користувалися схемою, — це не потерпілі. За статтею 212 Кримінального кодексу (ухилення від сплати податків) кримінальна відповідальність поширюється і на замовників фіктивних послуг. Тобто поряд з організаторами конвертцентру в орбіті розслідування опиняється широке коло реального бізнесу — від малих підприємств до великих компаній.
Це перетворює справу з «ліквідації злочинної групи» на потенційно масове кримінальне провадження. Скільки з 200 клієнтів отримають підозри — БЕБ поки не уточнює.
Контекст: конвертцентри множаться, вироків — одиниці
За тиждень до цього оголошення, 27 квітня, Генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив про ліквідацію іншого конвертаційного центру — клієнтом якого виявилось підприємство з оборонними контрактами на 2,5 млрд грн. За даними слідства, із цієї суми через мережу фіктивних фірм виведено понад 576 млн грн. Семеро підозрюваних — під вартою без права застави.
Ще раніше правоохоронці зафіксували конвертцентр у Києві, організатором якого виявився колишній високопосадовець податкових органів, який перекваліфікувався на адвоката. За даними слідства, він побудував мережу з 14 підприємств-імпортерів і близько 80 компаній-транзитерів — і надавав ті самі «послуги» реальному сектору.
Тобто послуга конвертації перетворилась на сегмент тіньового ринку зі своєю спеціалізацією, клієнтською базою та ціноутворенням. Попит на неї не зникає — попри регулярні «викриття».
Ключове питання, яке визначить реальну вагу цієї справи: чи отримають підозри всі 200 підприємств-клієнтів, чи розслідування знову зупиниться на організаторах — і справа закриється черговим «центр ліквідовано».
