Гроші люблять тишу: що вже відбувається
Представники Національного банку на брифінгу констатували: подорожчання палива вже вплинуло на макроекономічну картину України. Ця новина важлива не лише для економістів — вона прямо зачіпає ціни в магазинах, бюджет та безпеку країни.
"По факту ми уже маємо зростання цін на пальне у березні на 12,5%. Скоріше за все, ця цифра збільшиться до 16%. Внесок в річну інфляцію від зростання цін на пальне у разі їх закріплення буде на рівні 0,45 в. п."
— Володимир Лепушинський, заступник голови НБУ
НБУ підкреслює, що можливі вторинні ефекти — адже вартість палива закладається у ціну кінцевих товарів. За оцінками регулятора, другий порядок впливу може подвоїти первинний ефект на інфляцію.
Позиція НБУ: економіка й безпека переплетені
"Війна на Близькому Сході, на жаль, створює додатковий фіскальний простір для Росії продовжувати і вести війну. Другий момент — затяжний конфлікт може створювати певний дефіцит, пов'язаний із необхідністю підтримувати достатній рівень протиповітряної оборони. Вкупі з фіскальним ефектом зростає ризик інтенсифікації обстрілів."
— Андрій Пишний, голова НБУ
Світові ціни на нафту й газ підскочили після ударів по об'єктах у регіоні: на даних бірж та у повідомленнях агентств світові котирування уже перевищують $110 за барель. НБУ попереджає: якщо ціни закріпляться в діапазоні $80–100 за барель, вартісні обсяги імпорту можуть зрости до $3 млрд, що посилить дефіцит торгового балансу й тиск на гривню.
Що це означає практично: три ключові наслідки
1. Інфляційний тиск. Якщо підвищення цін на паливо закріпиться, вклад у річну інфляцію становитиме близько 0,45 п. п., а з урахуванням вторинних ефектів — значно більше.
2. Фіскальне навантаження і безпека. Вищі ціни дають агресору додаткові доходи. Це посилює ризики для нашого бюджету: більше витрат на оборону та ППО, потенційне посилення обстрілів.
3. Торговий баланс і курс. Зростання вартості імпорту енергоносіїв створює додатковий тиск на платіжний баланс і потребує або валютної підтримки партнерів, або посилення внутрішньої економічної стабілізації.
Чому це сталося і що робити
Причина — геополітичний шок: удари по газових і нафтопереробних об’єктах у регіоні та ризики блокування Ормузької протоки. Це не лише ринкове коливання, а й стратегічна зміна розподілу ризиків для енергетичних потоків.
Реакція має бути комплексною: монетарні кроки НБУ для стримування інфляції, фіскальна дисципліна, а також дипломатична і матеріальна підтримка від партнерів, щоб компенсувати зовнішньоекономічний шок. Експорт аграрної продукції може пом’якшити частину ефектів, але це не заміняє потреби у зовнішньому фінансуванні та оборонних ресурсах.
Висновок
Зростання цін на енергоносії — не лише економічний виклик, а й фактор безпеки. НБУ дає чіткі цифри: вже є ефект на інфляцію, і при вищих цінах нас чекає посилення фіскального навантаження. Питання в тому, чи перетворять партнери декларації підтримки на конкретні інструменти, які знизять ризики для бюджету й оборони України.
Чи вистачить нам часу і ресурсів, щоб втримати макроекономічну стійкість і не дати агресору скористатися новим «фіскальним простором»? Відповідь залежить від швидкості рішень у Києві та готовності наших партнерів діяти.
